ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2986/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (головуюча - Терещенко О. І., судді: Тихий П. В., Плахов О. В.) у справі
за позовом Головного управління ДПС України у Харківській області
до: (1) Приватного підприємства "Приватна фірма "Здобушка", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео ЛТД", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстмейстер"
про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів.
ВСТУП
1. Учасниками цієї справи є Головне управління ДПС України у Харківській області (далі - Управління, Позивач), Приватне підприємство "Приватна фірма "Здобушка" (далі - Фірма "Здобушка", Відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Валео ЛТД" (далі - Товариство "Валео", Відповідач-2) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстмейстер" (далі - Товариство "Форстмейстер", Відповідач-3).
2. Фірма "Здобушка" уклала з Товариствами "Валео" і "Форстмейстер" договори поставки, за якими останні мали поставити їй певну кількість соняшникової олії та сушеного винограду. Після здійснення обумовленої сторонами поставки згадані Товариства-постачальники виписали та зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні на загальну суму з ПДВ 7 403 808 грн, внаслідок чого Фірма "Здобушка" одержала право на податковий кредит у розмірі 1 233 968 грн.
3. Управління стверджує, що означене формування податкового кредиту з ПДВ для Фірми "Здобушка" відбулося за безтоварними господарськими операціями, адже згідно з доказами, здобутими, зокрема в рамках досудового розслідування кримінального провадження, Товариства "Валео" і "Форстмейстер" ніколи не здійснювали і не здійснюють господарської діяльності, не мають ні людських, ні технічний ресурсів для провадження такої діяльності, а тому не поставляли і не могли поставити Фірмі "Здобушка" відображеної у документах бухгалтерського обліку сільськогосподарської продукції.
4. Виходячи з цього, Управління наголошує, що укладення Відповідачами договорів поставки, оформлення ними фіктивних облікових документів, направлення податкових накладних для реєстрації в ЄРПН здійснено з єдиною метою - створення штучних підстав для незаконного отримання Фірмою "Здобушка" права на податковий кредит і, відповідно, для зменшення власних податкових зобов`язань перед бюджетом.
5. У зв`язку з цим, Управління наполягає, що укладені Фірмою "Здобушка" з Товариствами "Валео" і "Форстмейстер" договори поставки мають бути визнані недійсними на підставі положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як такі, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Водночас до Відповідачів мають бути також застосовані санкційні наслідки, передбачені цієї правовою нормою у вигляді стягнення всього отриманого за недійсними правочинами на користь держави.
6. Місцевий господарський суд з доводами Управління повністю погодився, обставини безтоварності господарський операцій за умисно укладеними оспорюваними правочинами визнав доведеними, відтак позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, а тому у позові відмовив.
7. Розглядаючи касаційну скаргу Управління, Верховний Суд вирішував питання застосування припису частини третьої статті 228 ЦК України у подібних правовідносинах, а також предмету доказування у подібній категорії спорів. За наслідками здійснення касаційного провадження Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Управління, скасував постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
8. У серпні 2024 року Управління звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фірми "Здобушка", Товариства "Валео" і Товариства "Форстмейстер", в якому просило:
- визнати недійсним договір поставки № 01/07-1 від 01.07.2021, укладений між Відповідачем-1 і Відповідачем-2;
- визнати недійсним договір поставки № 05/25-1 від 25.05.2021, укладений між Відповідачем-1 і Відповідачем-3;
- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України та стягнути з Відповідача-2 і Відповідача-3 на користь Відповідача-1 7 403 808, 00 грн;
- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України та стягнути з Відповідача-1 на користь держави 7 403 808, 00 грн.
9. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління зазначало, що оспорювані договори поставки укладені Відповідачами не з метою реального постачання товарів при здійсненні поточної підприємницької діяльності, а задля створення штучних підстав для незаконного отримання Фірмою "Здобушка" права на податковий кредит і, відповідно, для зменшення її податкових зобов`язань перед бюджетом.
10. На думку Позивача, підтвердженням цьому є встановлені, в тому числі, в рамках досудового розслідування кримінального провадження обставини фактичного не здійснення Товариствами "Валео" і "Форстмейстер" реальної господарської діяльності та відображення в поданих до ЄРПН облікових документах завідомо недостовірних даних.
Сервіси для юристів