П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Панталієнка П.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрнафта» - Кеду А.В.; державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Полтавській області (далі - ДПІ, Міндоходів відповідно) - Деревцова С.І., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом нафтогазовидобувне управління (далі - НГВУ) «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» до ДПІ, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (далі - управління Держказначейства), про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надмірно сплаченої суми податкового зобов'язання,
в с т а н о в и л а:
1 квітня 2014 року НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ, яка полягає у невиконанні нею передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК) заходів та дій щодо повернення платнику податків надміру сплачених податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 947 935 грн та податку на прибуток у розмірі 1 199 115 грн, а також просило стягнути зазначені суми з Державного бюджету України через управління Держказначейства.
На обґрунтування вимог вказало, що з метою повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань у вищевказаних розмірах НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» звернулося до ДПІ з відповідними заявами, у відповідь на які відповідач повідомив, що повернення надміру сплачених сум податкових зобов'язань у розмірі понад 50 000 грн здійснюється за попереднім інформуванням Головного управління Міндоходів у відповідній області та зазначив, що ДПІ направила відповідного листа до Головного управління Міндоходів у Полтавській області з метою такого інформування. Проте надмірно сплачені суми податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 947 935 грн, та з податку на прибуток в розмірі 1 199 115 грн відповідач не повернув. Така бездіяльність контролюючого органу, на думку позивача, порушує податкове законодавство та негативно впливає на фінансовий стан суб'єкта господарювання.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 16 травня
2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2014 року, позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 липня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій про протиправність бездіяльності податкового органу щодо невиконання передбачених статтею 43 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_816/ed_2015_07_01/pravo1/T102755.html?pravo=1>заходів та дій щодо повернення платнику надміру сплачених сум грошових зобов'язань та необхідність стягнення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.
5 серпня 2015 року ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС). У своїй заяві ДПІ просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 вересня 2013 року (справа № 2а/0570/15298/2011, К/9991/13267/12), яка, на думку ДПІ, підтверджує наведені у заяві доводи.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні, зокрема статті 43 ПК та у постанові від 16 вересня 2015 року
(справа № 21-1465а15) вказала, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Те саме стосується й повернення надмірно сплачених сум податкових зобов'язань, оскільки умови такого повернення також врегульовано статтею 43 ПК.
Алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений, зокрема, відповідно до статті 43 ПК, спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року № 974/1597/499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1386/18681; був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії).
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
За правилами пункту 43.5 статті 43 ПК та пункту 7 Порядку взаємодії, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що між сторонами відсутній спір про право на повернення сум грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток. Це право виникло у позивача на підставі сплачених сум податкових зобов'язань за 2010 рік та заяв про їх повернення, поданих 22 січня 2014 року у зв'язку зі зменшенням податкових зобов'язань по уточнюючим розрахункам від 29 та 30 вересня 2011 року.
За таких обставин та з урахуванням наведеного рішення судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 947 935 грн та податку на прибуток в розмірі 1 199 115 грн є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.
Водночас колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, заяву ДПІ слід задовольнити частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від
7 липня 2015 року скасувати в частині стягнення надміру сплачених сум. У цій частині постановити нове рішення, яким зобов'язати ДПІ надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Сервіси для юристів