П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., - Патрюка М.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
1 червня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що він тривалий час працював у Долинському управлінні технологічного транспорту виробничого об'єднання "Укрнафта" на різних посадах, а з 1 липня 2007 року - на посаді заступника начальника цеху технологічного транспорту в нафтогазовидобувному управлінні "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта").
Наказом начальника НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" від
29 серпня 2011 року його звільнено з роботи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме у зв'язку з винними діями працівника, який безпосередньо обслуговує товарні цінності, що дають підстави для втрати довір'я до нього.
Вважаючи, що його звільнено з роботи незаконно, оскільки він не обслуговував безпосередньо товарні цінності і не може відноситись до кола осіб, яких можна звільнити із зазначених підстав, а також посилаючись на те, що його звільнено без згоди профспілкової організації, членом якої він є, що є порушенням вимог статті 43 КЗпП України, ОСОБА_9 просив поновити його на роботі й стягнути з відповідача на його користь 112 808 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 серпня 2011 року до 5 грудня 2012 року, 30 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 5 грудня 2012 року позов ОСОБА_9 задоволено частково: ухвалено поновити ОСОБА_9 на роботі на посаді заступника начальника цеху технологічного транспорту НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" з
29 серпня 2011 року й стягнути з ПАТ "Укрнафта" на користь ОСОБА_9
112 808 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Рішення в частині поновлення ОСОБА_9 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 7 839 грн 29 коп. звернено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2013 року, зазначене рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено.
У заяві ОСОБА_9 про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції порушується питання про її скасування й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, частини першої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон № 1045-XIV), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначеної підстави ОСОБА_9 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:
28 вересня 2011 року у справі за позовами до Воловецької центральної районної лікарні про визнання наказів про звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказу про звільнення (№ 6-5499св10);
7 грудня 2011 року у справі за позовом до Івано-Франківського комунального підприємства ТРК "Вежа" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (№ 6-29683св11);
7 грудня 2011 року у справі за позовом до державного закладу "Одеський національний академічний театр опери та балету" про визнання незаконним іа скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (№ 6-26191св11);
1 лютого 2012 року у справі за позовом до державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (№ 6-34820св12);
18 квітня 2012 року у справі за позовом до державного підприємства "Чернігівський військовий лісгосп" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (№ 6-4403св12);
12 вересня 2012 року у справі за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот Тур" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплачених при звільненні сум і відшкодування моральної шкоди (№ 6-25870св12);
21 листопада 2012 року у справі за позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів і наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії
№ 6-38248св12);
Крім того, ОСОБА_9 посилається на постанову Верховного Суду України від 23 квітня 2014 року у справі за позовом до державного підприємства "Південна залізниця" про поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (№ 6-30цс14).
Так, за результатами розгляду касаційних скарг у справах
№№ 6-5499св10, 6-4403св12, 6-25870св12, 6-38248св12 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт; особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, на яких у відповідних випадках поширюється дія пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Сервіси для юристів