П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2015 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Шицького І.Б.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер", про визнання поруки припиненою за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л и:
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2006 року публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер" (далі - ТОВ "ІК "Бестселлер") укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії. На забезпечення виконання умов кредитного договору між ним та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір поруки.
16 квітня 2007 року ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ІК "Бестселлер" уклали додаткову угоду № 7 до кредитного договору, якою зменшено процентну ставку, що існувала на момент підписання договору поруки, з одночасною зміною методу нарахування процентів за договором для позичкової заборгованості в національній валюті України - гривні, а саме: з методу "факт/факт" на метод "факт/360".
29 листопада 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до кредитного договору, відповідно до якої передбачено новий вид комісії у розмірі 7 тис. 575 грн, яку сплачує боржник у разі внесення змін до кредитного договору.
Посилаючись на те, що зазначеними додатковими угодами, згоди на укладання яких він не давав, збільшено обсяг його відповідальності як поручителя, ОСОБА_1 просив суд визнати поруку припиненою на підставі частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 5 серпня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано припиненим з 16 квітня 2007 року договір поруки, укладений 21 березня 2007 року ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк".
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року рішення апеляційного суду скасовано, залишено в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2015 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд") з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року з направленням справи на новий касаційний розгляд з підстави неоднакового застосування судами норм матеріального права, а саме статей 553-555, частини першої статті 559 ЦК України.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 квітня 2013 року, 5 лютого 2014 року, 19 листопада 2014 року, рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2012 року та постанову Вищого господарського суду України від 15 липня 2014 року, в яких, на думку заявника, по-іншому ніж в оскаржуваному рішенні застосовані зазначені норми права.
За змістом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VIII) заяви про перегляд Верховним Судом України рішень судів, що надійшли до судів касаційних інстанцій для вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 192-VIII) Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 192-VIII) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно з частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 21 вересня 2006 року між акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі - АІКБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ТОВ "ІК "Бестселлер" укладено кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-06-мв/840-хркц.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору банк зобов'язався надавати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, указаних у цьому договорі у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленої у базовій валюті, що дорівнює 2 млн доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у договорі. Кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) у будь-якій валюті, передбаченій цим договором. Валютою кредиту (траншу) можуть бути долар США та/або гривня України. Базовою валютою за даним договором є долар США.
21 березня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого позивач як поручитель зобов'язався відповідати за невиконання ТОВ "ІК "Бестселлер" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору від 21 вересня 2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Пунктом 2.1 цього договору визначено, що кредитор не має права без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.
16 квітня 2007 року між банком та позичальником - TOB "ІК "Бестселлер" укладено додаткову угоду № 7 до кредитного договору, відповідно до умов якої визначено, що позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі в доларах США, в українській гривні та швейцарських франках.
Цією угодою передбачалося, що процентна ставка за користування кредитними коштами у доларах США зменшується до 12,5 % річних, а за користування кредитними коштами в українській гривні - із 16,5 % до 16,3 % річних. Одночасно змінено метод нарахування процентів за договором для позичкової заборгованості в національній валюті України - з методу "факт/факт" на метод "факт/360".
Таким чином, додатковою угодою № 7 до кредитного договору передбачено зміну нарахування процентів для позичкової заборгованості в українській валюті, а саме щомісяця та в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360".
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.