ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Гриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., за участю: секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,
позивача ОСОБА_5,
представників:
позивача - ОСОБА_6,
відповідача - Белінської О.В., Нарольської Т.С., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення,
встановила:
У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 31 березня
2016 року № 709/0/15-16 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_5 з посад суддів Апеляційного суду міста Києва за порушення присяги» (далі - Спірне рішення).
Свої вимоги обґрунтувала тим, що до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) із заявами звернулись особи, зокрема, експерт Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація» (далі - Фонд) ОСОБА_13, заступник Генерального прокурора України ОСОБА_14, адвокати ОСОБА_15, ОСОБА_16, які не мали повноважень на такі звернення. У висновку ТСК не виокремлено конкретних протиправних дій позивача та не вказано, у чому саме полягало порушення присяги судді. Вважає Спірне рішення протиправним і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам щодо незалежності суддів.
Було встановлено, що ОСОБА_5 обіймала посаду судді Жовтневого районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України (далі - ВРУ) від 11 квітня 1995 року № 133/95-ВР її обрано суддею Київського міського суду, а постановою ВРУ від 7 квітня 2005 року № 2534-IV - суддею Апеляційного суду міста Києва безстроково.
До ТСК надійшла заява експерта Фонду ОСОБА_13 від 13 жовтня 2014 року до та заступника Генерального прокурора України ОСОБА_14 від
5 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5 відповідно до Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_08/pravo1/T141188.html?pravo=1> (далі - Закон № 1188-VII). Підставами для цього стали дії щодо ухвалення у складі колегії суддів рішень про залишення без змін ухвал слідчих суддів судів першої інстанції про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно учасників масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України».
ТСК 10 червня 2015 року визнала в діях судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5 наявність ознак порушення присяги судді під час перевірки в апеляційному порядку рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та направила висновок з матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду і прийняття рішення.
ВРЮ ухвалою від 15 жовтня 2015 року № 874/0/15-15 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5
1 грудня 2015 року дисциплінарна секція рекомендувала ВРЮ прийняти рішення про внесення до ВРУ подання про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги судді.
31 березня 2016 року ВРЮ дійшла висновку про порушення суддею Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_5 присяги судді при розгляді вищевказаних справ і прийняла Спірне рішення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 11 липня 2016 року позов ОСОБА_5 задовольнив: визнав незаконним та скасував Спірне рішення.
У своєму рішенні зазначив, що ВРЮ не довела того, що ОСОБА_5 порушила присягу судді під час вирішення справ, хибно погодилась із висновком ТСК про вчинення нею дій усупереч нормам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) при ухваленні цих рішень. Наголосив на тому, що під час прийняття Спірного рішення ВРЮ не зважила на те, що звільнення за порушення присяги є найсуворішою санкцією для судді, який вчинив діяння, несумісне з посадою; не взяла до уваги стаж роботи ОСОБА_5 на посаді судді, її позитивну характеристику.
У цьому рішенні Вищий адміністративний суд України виокремив і надав значення думці про те, що рішення суддів судів апеляційної інстанції, які розглядали апеляційні скарги на ухвали слідчого судді, не можуть бути предметом перевірки.
Вищий адміністративний суд України, як зазначається в оскарженому рішенні, відступив від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року (справа № 21-703а16) щодо строків для здійснення дисциплінарного провадження, які можуть бути застосовані при проведенні провадження щодо звільнення за порушення присяги судді, і дійшов висновку, що річний строк притягнення позивача до відповідальності за порушення присяги судді закінчився.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, ВРЮ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2016 року і відмовити у задоволенні позову.
Посилається на те, що відповідно до Закону № 1188-VІІ право на звернення до ТСК із заявою про проведення спеціальної перевірки стосовно судді надано будь-якій особі та ВРЮ зобов'язана розглянути висновок ТСК про порушення присяги суддею.
Зазначає, що оскільки ТСК не є тим органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, посилання Вищого адміністративного суду України на невідповідність в повній мірі заяви вимогам звернення, за яких воно може бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо судді, суперечить положенням Закону України від 7 липня 2010 року
Сервіси для юристів