П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: позивача - ОСОБА_10, відповідача - Пархацької Т.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до Вищої ради юстиції, третя особа - Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - Спецкомісія), про визнання протиправним та скасування висновку,
в с т а н о в и л а:
У травні 2015 року ОСОБА_12 в порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подала до Вищого адміністративного суду України позов до Вищої ради юстиції, у якому просила визнати протиправним та скасувати висновок Спецкомісії від 22 квітня 2015 року № 20/02-15, складений за результатами перевірки, проведеної на підставі Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_08/pravo1/T141188.html?pravo=1> (далі - Закон № 1188-VII) за заявою Генпрокурора про порушення суддею Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_12 законодавства при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка була учасником масових акцій протесту 18 лютого 2014 року.
Оскаржуваним висновком Спецкомісія визнала в діях судді ОСОБА_12 ознаки порушення присяги судді та ухвалила направити зазначений висновок до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 9 червня 2015 року в задоволенні позову відмовив, вказавши, що визначений ОСОБА_12 відповідач - Вища рада юстиції - будь-яких дій чи бездіяльності щодо позивача у ході прийняття Спецкомісією (третьою особою) оскаржуваного висновку не вчиняла. При цьому суд не може провести заміну первинного відповідача на належного, оскільки це призвело б до зміни підсудності справи, що прямо заборонено частиною першою статті 52 КАС. <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1489/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_12, посилаючись на порушення Вищим адміністративним судом України норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення цим судом незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 КАС, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року та ухвалити нову - про задоволення позову.
Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами частини другої статті 171-1 КАС до Вищого адміністративного суду України оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Статус Вищої ради юстиції визначено Конституцією України та статтею 1 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон № 22/98-ВР), згідно з якою Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів, яких призначають Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України (стаття 5 Закону № 22/98-ВР).
Структура Вищої ради юстиції визначена статтею 19 Закону № 22/98-ВР, частиною другою якої передбачено, що при Вищій раді юстиції можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом.
З метою реалізації Закону № 1188-VII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_08/pravo1/T141188.html?pravo=1> створено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка відповідно до статті 4 Закону № 1188-VII здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту, що затверджується на її першому засіданні (частина друга), та діє при Вищій раді юстиції (частина тринадцята).
Частинами першою та другою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що за результатами перевірки суддів Спецкомісія ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції. Висновок Спецкомісії про порушення суддею присяги, який є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції, разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному КАС.
Таким чином, оскарженим у порядку статті 171-1 КАС до Вищого адміністративного суду України може бути рішення Вищої ради юстиції, прийняте у межах компетенції цього органу за наслідками розгляду висновку Спецкомісії, а не висновок цієї Комісії, яка Законом № 1188-VII наділена власною компетенцією щодо перевірки суддів у межах, визначених статтею 3 цього Закону, та не є структурним підрозділом Вищої ради юстиції, діяльність якого спрямована на забезпечення виконання відповідачем покладених на нього Законом № 22/98-ВР повноважень.
Положення Закону № 1188-VII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_08/pravo1/T141188.html?pravo=1> щодо здійснення Спецкомісією її діяльності при Вищій раді юстиції з огляду на положення пункту 8 розділу 2 Закону № 1188-VII покликані на забезпечення умов роботи цієї комісії (технічних, інформаційних та організаційних), яке покладено на апарат відповідача. Так, статтею 4 цього Закону передбачено оприлюднення чи розміщення на веб-сайті Вищої ради юстиції Регламенту комісії, повідомлення про її утворення, звітів про результати діяльності, повідомлення про дату, час, місце і порядок денний засідання, про припинення діяльності Спецкомісії. Інших форм взаємодії Вищої ради юстиції та Спецкомісії при здійсненні останньою перевірки суддів як Законом № 1188-VII, так і Законом № 22/98-ВР не передбачено.
Доводи заявника про можливість оскарження висновку Спецкомісії про порушення суддею присяги як виду дисциплінарного стягнення у розумінні пункту 6 частини першої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у порядку, передбаченому статтею 171-1 КАС для оскарження висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Отже, висновок Вищого адміністративного суду України у постанові від 9 червня 2015 року про відсутність порушення прав позивача з боку Вищої ради юстиції внаслідок ухвалення Спецкомісією висновку від 22 квітня 2015 року № 20/02-15 та необхідність закриття провадження у справі ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому в задоволенні заяви ОСОБА_12 про перегляд зазначеного судового рішення слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_12 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.Л. Маринченко Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких О.В. КривендаВ.В. Кривенко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький
Сервіси для юристів