П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 13 листопада 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 30 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (далі - АППБ «Аваль»), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 40 тис. дол. США з кінцевим терміном повернення коштів
29 травня 2026 року та сплатою 12 % річних. На забезпечення виконання грошових зобов'язань 30 травня 2006 року між АППБ «Аваль» та
ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, відповідно до якого
ОСОБА_8 передала в іпотеку банку належний їй на праві приватної власності будинок на АДРЕСА_1. Крім того, 30 травня
2006 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_9 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився перед банком за виконання
ОСОБА_8 грошових зобов'язань за кредитним договором. Однак грошові зобов'язання ОСОБА_8 належним чином не виконала, у зв'язку із чим станом на 25 липня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 520 тис. 515 грн 29 коп., що складається із: заборгованості за кредитом - 296 тис. 223 грн 22 коп.; заборгованості за відсотками -
60 тис. 473 грн 20 коп.; пені за прострочення сплати кредиту та відсотків -
163 тис. 818 грн 87 коп.
Вважаючи, що позичальниця належним чином не виконала своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, банк, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив солідарно стягнути вищезазначену суму заборгованості з позичальниці та поручителя.
У листопаді 2012 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання договору поруки, посилаючись на істотні зміни обставин, спричинених зростанням курсу долара США відносно національної валюти України через світову економічну кризу, порушення внаслідок цього майнових інтересів поручителя, а також на фактичне здійснення правочину в національній валюті - гривні, що приховується правочином, вираженим в іноземній валюті.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалою
від 5 листопада 2012 року постановив відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_9 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання договору поруки.
Цей же суд заочним рішенням від 28 грудня 2012 року позов
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнив, ухвалив стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заборгованість за кредитним договором у сумі 520 тис. 515 грн 29 коп.
Апеляційний суд Закарпатської області ухвалою від 22 липня 2015 року постановив: скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 листопада 2012 року; залишити без змін заочне рішення цього ж суду від 28 грудня 2012 року; вирішив питання про повернення оригіналів письмових документів.
Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 листопада 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 28 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області
від 22 липня 2015 року.
У заяві ОСОБА_8 про перегляд судових рішень порушується питання про скасування ухвали касаційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самим норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме частини третьої статті 551, частини четвертої статті 559, статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 143, 168 ЦПК України.
На підтвердження зазначених підстав подання заяви ОСОБА_8 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:
13 серпня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до фізичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки (№ 6-14965св14);
15 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором (№ 6-21626св14).
Сервіси для юристів