П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2015 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до комунального підприємства «Кременчукводоканал», треті особи: комунальне господарчо-розрахункове житлово-експлуатаційне підприємство «Центральне», товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди за заявою ОСОБА_9 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 20 грудня 2013 року вона отримала повідомлення комунального підприємства «Кременчукводоканал» (далі - КП «Кременчукводоканал») від 10 грудня 2013 року про необхідність проведення повірки лічильників води, встановлених у її квартирі АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу. У повідомленні зазначалося про проведення комплексу робіт, пов'язаних з демонтажем, транспортуванням, періодичною повіркою та монтажем приладів обліку води, які вона повинна виконати за власний рахунок.
ОСОБА_9 вважала вимоги КП «Кременчукводоканал» про здійснення нею повірки лічильників води (демонтаж, транспортування, монтаж) неправомірними й такими, що порушують її права споживача, просила визнати їх неправомірними та стягнути з КП «Кременчукводоканал» витрати в сумі 93 грн, понесені нею за повірку приладів обліку води; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок наданих послуг з водопостачання згідно з показниками приладів обліку води і стягнути 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 21 липня 2014 року залишено без змін.
У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2014 року ОСОБА_9 порушує питання про скасування зазначеного судового рішення і направлення справи на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви ОСОБА_9 надала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року в справі ОСОБА_6 до КП «Кременчукводоканал», комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Центральне», товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» (далі - ТОВ «Житлорембудсервіс») про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової та моральної шкоди, в якій, на її думку, по-іншому застосовано зазначену правову норму.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2015 року зазначену справу допущено до розгляду Верховним Судом України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України).
За змістом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII) заяви про перегляд Верховним Судом України рішень судів, що надійшли до судів касаційних інстанцій для вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 353 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 192-VIII) Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України ( в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 192-VIII) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 3605 ЦПК України ( в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 192-VIII) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_11 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка обладнана лічильниками гарячої і холодної води.
20 грудня 2013 року ОСОБА_11 отримала повідомлення КП «Кременчукводоканал» від 10 грудня 2013 року про необхідність за власний рахунок провести повірку приладів обліку води у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу.
Цього ж дня представник позивачки надіслав на адресу КП «Кременчукводоканал» лист, в якому просив виконати роботи з повірки лічильників самостійно посилаючись на те, що саме він є виробником і виконавцем послуг, отримує кошти від населення за надані ним послуги з водопостачання та на нього покладено обов'язок за власний рахунок виконувати повірку вимірювальних приладів.
22 січня 2014 року КП «Кременчукводоканал» відмовило ОСОБА_9 у здійсненні повірки лічильників води за рахунок підприємства.
2 червня 2014 року ОСОБА_9 звернулася до відповідача з проханням зареєструвати лічильники води після чергової повірки, здійсненої самостійно, надавши паспорти з водомірної лабораторії, які підтверджують їх повірку та відповідність вимогам ДСТУ 3709.1-98.
6 червня 2014 року КП «Кременчукводоканал» та ОСОБА_9 підписали акт про те, що відповідач приймає прилади обліку споживання води на свій комерційний облік, а позивач бере на себе обов'язок виконання чергової повірки лічильників води - 30 травня 2017 року.
Відмовляючи ОСОБА_9 у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про те, що оскільки до переліку послуг, які надає КП «Кременчукводоканал», не входять послуги з демонтажу, транспортування і монтажу лічильників води після їх повірки, то він не є належним відповідачем за вимогами позивачки, а виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до переліку яких ці послуги входять, є ТОВ «Житлорембудсервіс».
У той самий час в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року, на яку заявниця посилається як на підставу неоднакового застосування касаційним судом статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у справі за подібних обставин, за участю тих самих відповідачів і при однаковому правовому регулюванні правовідносин суд виходив з того, що послуга з періодичної повірки квартирних засобів обліку водопостачання входить до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які повинне надавати КП «Кременчукводоканал», а тому судове рішення про відмову в задоволенні позову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, аналіз наведених судових рішень свідчить про неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права - статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів