ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Гуменюка В.І.,суддів:Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М.,за участю представників ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства «Альтбанк» - Паперник Ярослави Вікторівни,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку, відшкодування шкоди та пені за заявою Публічного акціонерного товариства «Альтбанк» (до зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Неос Банк») про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» (далі - ПАТ «Неос Банк»), який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Альтбанк» (далі - ПАТ «Альтбанк»), про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку, відшкодування шкоди та пені.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначав, що 16 травня 2011 року він, ОСОБА_5, громадянин Республіки Ємен, прибув до України.
19 травня 2011 року позивач уклав з Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» (після зміни найменування - ПАТ «Неос Банк») договір банківського рахунку № 24153, за умовами якого банк відкрив вкладнику поточний рахунок НОМЕР_2 в іноземній валюті - доларах США.
17 червня 2011 року позивач перерахував 227 тис. 970 доларів США на вказаний поточний рахунок, 22 червня 2011 року - 106 тис. 574 доларів США, а всього - 334 тис. 544 доларів США.
Як зазначив ОСОБА_5 у своїй позовній заяві, 1 липня 2011 року він виїхав з України.
Після прибуття на батьківщину він дізнався, що 1 липня 2011 року гроші в розмірі 334 тис. 544 долари США були зняті готівкою невідомими особами у відділенні № 7 ПАТ «Банк Кіпру» на підставі довіреності від 8 червня 2011 року на ім'я ОСОБА_8, виданої від імені громадянина Ємену ОСОБА_5 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О. та зареєстрованої в Єдиному реєстрі довіреностей за № 1460.
Позивач указує, що відповідач видав його грошові кошти, що знаходилися на поточному банківському рахунку НОМЕР_2, на підставі довіреності, виданої від імені іншої особи.
У зв'язку із зазначеним ОСОБА_5, вважаючи свої права порушеними, просив суд стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за договором банківського рахунку (з урахуванням індексу інфляції) у розмірі 337 тис. 937 доларів США 95 центів, що було еквівалентно 2 млн 700 тис. 124 грн 22 коп.; три проценти річних у розмірі 24 тис. 59 доларів США 67 центів, що було еквівалентно 192 тис. 236 грн 76 коп., пеню в розмірі 176 тис. 437 доларів США 59 центів, що було еквівалентно 1 млн 409 тис. 736 грн 34 коп.; усього - 538 тис. 435 доларів США 21 цент, що було еквівалентно 4 млн 302 тис. 97 грн 32 коп., а також моральну шкоду в розмірі 300 тис. грн.
Солом'янський районний суд м. Києва рішенням від 10 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 16 березня 2016 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: стягнув з ПАТ «Неос Банк» на користь ОСОБА_5 (ОСОБА_5) заборгованість за договором банківського рахунку від 19 травня 2011 року № 24153 у розмірі 334 тис. 544 доларів США 95 центів, 3 % річних від суми заборгованості за період з 1 липня 2011 року до 21 листопада 2013 року в розмірі 24 тис. 59 доларів США 67 центів, усього - 358 тис. 603 доларів США 67 центів; у решті позову відмовив.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 жовтня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції залишила без змін.
У заяві ПАТ «Альтбанк» порушується питання про скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав:
неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме пунктів 2.6, 2.7, 2.9 глави 2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 625 ЦК України.
На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ «Альтбанк» посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2014 року та 3 червня 2015 року, постанову судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ПАТ «Альтбанк» - Паперник Я.В., перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі статті 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, якщо установить, що воно є незаконним.
Суди встановили, що 19 травня 2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_5 було укладено договір банківського рахунку № 24153, за умовами якого банк відкрив вкладнику поточний рахунок НОМЕР_2 в іноземній валюті - доларах США для обліку коштів і здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України.
На вказаний поточний рахунок 17 та 22 червня 2011 року позивач особисто перерахував грошові кошти на загальну суму 334 тис. 544 доларів США.
У пункті 3.1.3 договору банківського рахунку було передбачено право вкладника видати довіреність іншій особі на здійснення операцій за рахунком (на розпорядження рахунком), оформивши її згідно з вимогами чинного законодавства України.
1 липня 2011 року до банку із заявою про видачу коштів, які знаходились на зазначенму поточному рахунку, звернувся ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 8 червня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О. та зареєстрованої в Єдиному реєстрі довіреностей за № 1460.
Цього ж дня на підставі зазначеної довіреності банк здійснив видаткову операцію шляхом видачі грошових коштів, які знаходились на рахунку вкладника.
Сервіси для юристів