ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України
(далі - ВРУ) про визнання дій неправомірними та антиконституційними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
23 червня 2016 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірними та антиконституційними дії ВРУ щодо прийняття Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_24/pravo1/T150909.html?pravo=1> (далі - Закон № 909-VIII) в частині запровадження нового податку на квартири та будинки громадян України, площа яких перевищує 60 та
120 кв.м. відповідно, а також податку на всю нерухомість селян, - зокрема, підпункту 266.4.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23788/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> пункту 266.4 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23787/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 266 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23763/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> та підпункту 266.1.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23765/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> пункту 266.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23764/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 266 Податкового кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23763/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> (далі - ПК);
- зобов'язати ВРУ усунути допущене порушення прав позивача і скасувати запровадження нового податку на квартири та будинки громадян України, площа яких перевищує 60 та 120 кв.м. відповідно, а також податку на всю нерухомість селян, - зокрема, підпункту 266.4.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23788/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> пункту 266.4 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23787/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 266 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23763/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> та підпункту 266.1.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23765/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> пункту 266.1 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_23764/ed_2016_06_02/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 266 ПК, залишити в дії попередню норму оподаткування квартир та будинків, площа яких перевищує 120 та 250 кв.м. відповідно.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 червня 2016 року на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив ОСОБА_5 у відкритті провадження у зазначеній вище справі з огляду на те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
12 липня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У заяві просить переглянути ухвалу Вищого адміністративного суду України, змінивши її по суті справи, не передаючи її на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5, поданої до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 171-1 КАС, убачається, що він оскаржив до адміністративного суду дії ВРУ, пов'язані із прийняттям Закону № 909-VIII.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС).
У пункті 1 частини третьої статті 17 цього Кодексу зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Статтею 171-1 КАС встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов ВРУ.
З наведеного випливає, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
За статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - ВРУ. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 85 Основного Закону до повноважень ВРУ належить прийняття законів.
Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом (частина п'ята статті 83 Основного Закону).
Відповідно до частини другої статті 1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_10_28/pravo1/T101861.html?pravo=1> (далі - Регламент) саме Регламент визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до повноважень ВРУ, та порядок здійснення контрольних функцій ВРУ.
Порядок внесення, реєстрації, оформлення та розгляду законопроектів врегульовано розділом ІV Регламенту під назвою «Законодавча процедура» з урахуванням особливостей розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України, встановлених главою 26 розділу V Регламенту.
Окремі правила розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України, зокрема щодо обов'язкової наявності відповідного висновку Конституційного Суду України для розгляду такого законопроекту, наведено у розділі ХІІІ Основного Закону.
Згідно із закріпленими у розділі ІV та главі 26 розділу V Регламенту нормами ВРУ створені нею з числа народних депутатів України комітети ВРУ, обрані нею Голова ВРУ та його заступники, народні депутати України в порядку і строки, визначені Регламентом, реалізують дії з розгляду законопроектів, які за змістом, способами, прийомами, цілепокладанням і юридичною природою є проявами (вираженням, властивостями) функції законотворення. Такі дії та прийняті на їх реалізацію рішення сутнісно не є (не можуть бути) управлінськими.
Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні та вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.
Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів ВРУ.
Сервіси для юристів