П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2016 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів:Берднік І.С.,Жайворонок Т.Є.,Охрімчук Л.І., Ємця А.А.,Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,
за участю представників ОСОБА_9 - ОСОБА_10, ОСОБА_11, представників ОСОБА_12 - ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянувши заяву ОСОБА_12 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_15, ОСОБА_9 до ОСОБА_12, ОСОБА_16, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, за позовом ОСОБА_15 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_16, про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів та скасування акта державного виконавця,
в с т а н о в и л и:
У жовтні 2012 року ОСОБА_15, ОСОБА_9 звернулися з позовом про витребування від добросовісного набувача ОСОБА_16 на користь ОСОБА_15 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб», що розташовані за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 34/100 частин від 735,9 кв. м, у тому числі житловою площею 34/100 частин від 369,6 кв. м; визнання за ОСОБА_15 право власності на 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб»; визнання недійсними прилюдних торгів щодо продажу квартири АДРЕСА_1; скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - Друге Приморське ВДВС Одеського міського управління юстиції) 25 червня 2012 року; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 922 від 3 липня 2012 року; визнання недійсним протоколу № 10/184/12/А проведення прилюдних торгів щодо продажу квартири АДРЕСА_7 складеного Одеською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - Одеська філія ПП «СП «Юстиція») 8 червня 2012 року; витребування у ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_2; визнання за ОСОБА_9 право власності на вказану квартиру.
У серпні 2013 року ОСОБА_15 звернувся до суду із позовом до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів та скасування акта державного виконавця та просив: визнати недійсними прилюдні торги щодо продажу 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб», що розташовані за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 34/100 частини від 735,9 кв. м, у тому числі житловою площею 34/100 частини від 369,6 кв. м,; визнати недійсним протокол № 10/183/12/А проведення прилюдних торгів щодо продажу 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб», складений Одеською філією ПП «СП «Юстиція» 8 червня 2012 року; скасувати акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з продажу 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб», затверджений начальником Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції 25 червня 2012 року.
Вимоги позивачів обґрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2010 року ОСОБА_15 придбав у ОСОБА_17 34/100 частин будівель та споруд «Яхт-клуб», а на підставі договору купівлі-продажу від 8 липня 2011 року - квартиру АДРЕСА_2.
16 грудня 2011 року на підставі договору дарування ОСОБА_15 подарував квартиру ОСОБА_9
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2011 року та заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2012 року за ОСОБА_21 визнано право власності на 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб», а також квартиру АДРЕСА_3, які згодом вона відчужила на користь третіх осіб.
У подальшому вказані судові рішення скасовані.
Таким чином позивачі зазначають, що ОСОБА_21 не була уповноважена розпоряджатися спірною нерухомістю.
На виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_23, виданих 26 березня і 13 квітня 2012 року, проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме 34/100 частин будівель та споруд «Яхт-клуб» і квартири АДРЕСА_2.
Переможцем торгів з реалізації 34/100 частин будівель та споруд «Яхт-клуб» стала ОСОБА_16, з реалізації квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_12 (протоколи проведення прилюдних торгів № 10/183/12/А, 10/184/12/А, затверджені заступником директора Одеської філії ПП «СП «Юстиція» 8 червня 2012 року).
Позивачі вважають, що прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна проведено з порушенням норм чинного законодавства.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року відмовлено в задоволенні позовів ОСОБА_15 і ОСОБА_9
Апеляційний суд Одеської області 23 грудня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_15 і ОСОБА_9 задовольнив, витребував у ОСОБА_16 на користь ОСОБА_15 34/100 частини будівель та споруд «Яхт-клуб» (об'єкт незавершеного будівництва), що розташовані за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 34/100 частини від 735,9 кв. м, у тому числі житловою площею 34/100 частини від 369,6 кв. м., і визнав за ОСОБА_15 право власності на вказаний об'єкт нерухомості; визнав прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_4 такими, що не відбулись; скасував акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції 25 червня 2012 року; визнав недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 3 липня 2012 року № 922, засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_24; визнав недійсним протокол № 10/184/12/А проведення прилюдних торгів щодо продажу квартири АДРЕСА_4, складений Одеською філією ПП «СП «Юстиція» 8 червня 2012 року; витребував у ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_4, яка складається в цілому з восьми житлових кімнат житловою площею 135,1 кв. м., загальною площею 176,2 кв. м. і визнав за ОСОБА_9 право власності на вказану квартиру.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 червня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_16 та ОСОБА_12 відхилив, а рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року залишив без змін.
У вересні 2016 року до Верховного Суду України звернулась ОСОБА_12 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 215, 292, 388 ЦК України, пунктів 3.6, 3.9, 3.12, 4.14, 4.15 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), глави 12 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Інструкція), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.
У зв'язку із цим заявниця просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_15, ОСОБА_9 про визнання прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_4 такими, що не відбулись, скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та протоколу їх проведення щодо квартири АДРЕСА_4, витребування квартири та визнання права власності на неї за ОСОБА_9 та ухвалити в цій частині рішення про відмову в задоволенні таких вимог.
Оскільки ОСОБА_12 просить Верховний Суд України переглянути судові рішення лише в частині позовних вимог ОСОБА_15, ОСОБА_9 про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_5, скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, визнання недійсними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та протоколу їх проведення, витребування квартири з чужого незаконного володіння та визнання права власності на неї за ОСОБА_25, то в іншій частині зазначені судові рішення Верховним Судом України не переглядаються.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За змістом статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
Сервіси для юристів