Постанова ВСУ від 21.10.2015 року у справі №6-1561цс15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,Сімоненко В.М., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, які діють у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за заявою ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2014 року та заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, які діють у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

ПАТ «КБ «Надра» зазначало, що 29 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 205 тис. 411 доларів США 7 центів зі сплатою 14,29 % річних за користування кредитом на строк до 10 серпня 2028 року. На забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором 29 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_9 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання поручилася перед банком відповідати за своєчасне виконання позичальником зобов'язань за основним договором та додатковими договорами до нього.

Крім того, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 29 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, згідно з яким останній передав в іпотеку банку житловий будинок 2 з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 246,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_8 на праві власності, та майнові права на земельну ділянку площею 0,1150 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою, яка належить позичальнику на праві власності.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2008 року в розмірі 2 млн 229 тис. 983 грн.

Посилаючись на те, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_8 належно не виконував, у зв'язку із чим станом на 1 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 373 тис. 690 доларів США 80 центів, що еквівалентно 2 млн 986 тис. 910 грн 56 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 202 тис. 866 доларів США 36 центів, що еквівалентно 1 млн 621 тис. 510 грн 82 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 135 тис. 741 долар США 8 центів, що еквівалентно 1 млн 84 тис. 978 грн 45 коп.; пеня за порушення строку повернення кредиту - 14 тис. 542 долари США 25 центів, що еквівалентно 116 тис. 236 грн 20 коп.; штраф за порушення умов кредитного договору - 20 тис. 541 доларів США 10 центів, що еквівалентно 164 тис. 185 грн 9 коп., позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів із займаного житла.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2014 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково: у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором від 29 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_8, у розмірі 373 тис. 690 доларів США 80 центів, що еквівалентно 2 млн 986 тис. 910 грн 56 коп. звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок 2 з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 246,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1150 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою, що належать ОСОБА_8 на праві власності, шляхом надання ПАТ КБ «Надра» права продажу із застосуванням процедури, передбаченої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», без згоди ОСОБА_8, з наділенням усіх повноважень продавця (у тому числі отримання дублікатів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, право подання документів до реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції) та отримувати документи, що стосуються реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, одержувати дублікат технічного паспорта в бюро технічної інвентаризації, здійснювати нотаріальні дії як продавець, необхідні для виконання такого продажу, за ціною, не нижчою, ніж буде встановлено у звіті про проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності. Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Волинської області від 25 листопада 2014 року та заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2014 року ОСОБА_8 просить скасувати ці судові рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та на невідповідність висновку зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року (справа № 6-61цс15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На обґрунтування заяви ОСОБА_8 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2013 року, 5 лютого і 25 червня 2014 року, 10 червня 2015 року та постанову Верховного Суду України від 27 травня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_8 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 29 серпня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 205 тис. 411 доларів США 7 центів зі сплатою 14,29 % річних за користування кредитом на строк до 10 серпня 2028 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 29 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, згідно з яким останній передав в іпотеку банку житловий будинок 2 з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 246,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_8 на праві власності, та майнові права на земельну ділянку площею 0,1150 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою, яка належить позичальнику на праві власності.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2008 року в розмірі 2 млн 229 тис. 983 грн.

Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_8 належно не виконував, у зв'язку із чим станом на 1 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 373 тис. 690 доларів США 80 центів, що еквівалентно 2 млн 986 тис. 910 грн 56 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 202 тис. 866 доларів США 36 центів, що еквівалентно 1 млн 621 тис. 510 грн 82 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 135 тис. 741 долар США 8 центів, що еквівалентно 1 млн 84 тис. 978 грн 45 коп.; пеня за порушення строку повернення кредиту - 14 тис. 542 долари США 25 центів, що еквівалентно 116 тис. 236 грн 20 коп.; штраф за порушення умов кредитного договору - 20 тис. 541 долар США 10 центів, що еквівалентно 164 тис. 185 грн 9 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «Надра», суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідач не виконав узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, та дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку». При цьому суд першої інстанції у резолютивній частині рішення зазначив, що звернено стягнення на предмети іпотеки у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором від 29 серпня 2008 року у розмірі 373 тис. 690 доларів США 80 центів, що еквівалентно 2 млн 986 тис. 910 грн 56 коп. шляхом надання ПАТ КБ «Надра» права продажу із застосуванням процедури, передбаченої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», без згоди ОСОБА_8, з наділенням усіх повноважень продавця та отримувати документи, що стосуються реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, одержувати дублікат технічного паспорту в бюро технічної інвентаризації, здійснювати нотаріальні дії як продавець, необхідні для здійснення такого продажу, за ціною, не нижчою, ніж буде встановлено у звіті про проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності. Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Разом з тим в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:

в увалі від 5 лютого 2014 року касаційний суд скасував судові рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що суди не з'ясували, у який спосіб повинно бути звернено стягнення на предмет іпотеки, у порушення статті 39 Закону України «Про іпотеку» не визначили і не вказали загальний розмір вимог із зазначенням усіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки;

в ухвалі від 25 червня 2014 року касаційний суд скасував судові рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, указавши, крім інших порушень судами ЦПК України, зокрема щодо встановлення фактичних обставин справи, на те, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містить усіх необхідних складових, визначених статтею 39 Закону України «Про іпотеку»;

в ухвалах від 6 листопада 2013 року та 10 червня 2015 року суд касаційної інстанції звернув увагу судів на те, що в резолютивних частинах судових рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, оскільки посилання судів у резолютивних частинах рішень на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження або на визначення такої ціни незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій суперечить вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку».