П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І, суддів Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, третя особа - орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про виселення за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк» (далі - ПАТ «Укргазпромбанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 30 листопада 2011 року між ПАТ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_8 (змінила прізвище на ОСОБА_8) укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач зазначив, що з метою задоволення вимог за кредитним договором він у 2013 році набув право власності на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку у порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку», шляхом позасудового врегулювання на підставі іпотечного договору, однак його письмові вимоги про добровільне звільнення житлового будинку відповідачі не виконали.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд виселити з оспорюваного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від
2 липня 2014 року, описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від
28 серпня 2014 року, та залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 2 грудня 2014 року, позов ПАТ «Укргазпромбанк» задоволено: виселено ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з будинку АДРЕСА_2; вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року касаційну скаргу відхилено, заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 2 грудня 2014 року залишено без змін.
У липні 2015 року до Верховного Суду України звернулася
ОСОБА_8 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У зв'язку із цим ОСОБА_8 просить ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 2 грудня 2014 року та заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укргазпромбанк».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 30 листопада 2011 року між ПАТ «Укргазпромбанк» та приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Будмаркет» укладено договір про надання банківського кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 1 млн 700 тис. грн зі ставкою 17 % річних та кінцевим терміном повернення до 29 травня 2012 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того ж дня між ПАТ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, предметом якого є будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки визначена сторонами в розмірі 4 млн 243 тис. 11 грн.
Станом на час укладення іпотечного договору зазначені предмети іпотеки належали на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_8, зокрема будинок - на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17 серпня 2008 року управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 17 серпня 2008 року № 1824-Ж-З; земельна ділянка - згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 20 серпня 2008 року управлінням земельних ресурсів у м. Львові.
Пунктом 5.1 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; при реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (п. 6.1 іпотечного договору).
Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки і в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань; при реалізації даного способу задоволення вимог іпотекодержателя цей іпотечний договір є правовою підставою для реалізації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (п. 6.2 іпотечного договору).
Сервіси для юристів