П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2014 року місто Київ Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П., суддів:Берднік І.С.,Гуля В.С.,Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,Колесника П.І.,Потильчака О.І., Шицького І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія» (далі - ТОВ «Азовська кабельна компанія») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 серпня 2013 року у справі № 908/717/13-г за позовом приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Бердянський кабельний завод» (далі - ПрАТ «ВО «Бердянський кабельний завод») до ТОВ «Азовська кабельна компанія» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,
в с т а н о в и л а:
22 лютого 2013 року ПрАТ «ВО «Бердянський кабельний завод» звернулося із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з ТОВ «Азовська кабельна компанія» за договорами від 11 січня 2010 року № 0112/10 та від 10 січня 2011 року № 0112/11 (далі - договори 1, 2) заборгованості у сумі 266 715,48 грн, з яких 235 580,17 грн - основна заборгованість, 25 946,09 грн - пеня та 5 189,22 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за зазначеними договорами в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року рішення господарського суду Запорізької області від 17 квітня 2013 року скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено у частині стягнення з ТОВ «Азовська кабельна компанія» на користь ПрАТ «ВО «Бердянський кабельний завод» 235 580,17 грн заборгованості, 17 716, 92 грн пені, 5 189, 22 грн - 3 % річних і витрат на сплату судового збору, у решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 серпня 2013 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року залишено без змін.
Суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновком апеляційного суду, зауважив, що основна сума заборгованості, пеня (у сумі, визначеній судом апеляційної інстанції) і 3 % річних підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт позивачем належно виконано умови договорів 1, 2, а застосування судом першої інстанції до цих правовідносин положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») є помилковим.
Відповідно до статті 11119 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Азовська кабельна компанія» подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 серпня 2013 року у справі № 908/717/13-г на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 1, 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 27 лютого 2013 року у справі № 5008/567/2012, від 19 квітня 2012 року у справі № 6/458, від 14 квітня 2014 року у справі № 12/214-11/21, від 26 червня 2012 року у справі № 916/1569/13, у яких висловлено правову позицію про те, що позови про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність фактів надання позивачами послуг згідно з умовами договорів, оскільки надані на підтвердження цього акти здачі-приймання робіт (послуг) не відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом розгляду у справі, що розглядається, є стягнення заборгованості, пені та 3 % річних за невиконання відповідачем зобов'язань за договорами 1, 2.
Господарськими судами встановлено, що 11 січня 2010 року та 10 січня 2011 року між закритим акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Бердянський кабельний завод» (правонаступником якого є ПрАТ «ВО «Бердянський кабельний завод», виконавець) і ТОВ «Азовська кабельна компанія» (замовник) було укладено договори 1, 2, за умовами яких виконавець зобов'язався здійснити промислово-санітарний контроль повітря робочої зони виробничих приміщень, контроль фізичних факторів, контроль метеорологічних факторів та контроль атмосферного повітря в санітарно-захисній зоні замовника згідно з додатками, що є невід'ємними частинами цих договорів (пункт 1.1 договорів 1, 2).
Відповідно до пункту 2.2 договорів 1, 2 оплата здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця після підписання сторонами акта виконаних робіт, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку по фактичному обсягу виконаних робіт. Акти виконаних робіт за цими договорами складаються щоквартально (пункт 2.3 договорів 1, 2). Форму та реквізити зазначених актів сторони не визначили.
Пунктом 3.2 договорів 1, 2 встановлено, що замовник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги, в порядку, передбаченому пунктом 2.2 цих договорів. Договір № 0112/10 набирає чинності з 11 січня 2010 року та діє до 31 грудня 2010 року, а договір № 0112/11, відповідно, - з 10 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року (пункт 8.3 договорів 1, 2).
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (абзац дванадцятий статті 1 цього Закону).
Отже, зважаючи на предмет регулювання ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», його вимоги не поширюються на спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (пункт 1 статті 903 ЦК України).
Вартість зазначених робіт (послуг) було узгоджено сторонами та підписано відповідні протоколи від 11 січня 2010 року та від 10 січня 2011 року, які є додатками до договорів 1, 2.
На підтвердження виконання зобов'язань за договорами 1, 2 позивачем надано акти здачі-прийняття виконаних робіт за 1-4 квартал 2010 року і за 1-4 квартал 2011 року, реквізити яких містять назву самого документа, назви підприємств, від імені яких складено акти, детальний зміст, обсяг та одиниці вимірювання виконаних позивачем робіт, посади осіб, відповідальних за здійснення і правильність оформлення виконаних робіт, особисті підписи цих осіб та печатки товариств, що дають змогу ідентифікувати сторони зазначених зобов'язань, а також акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за 1 квартал 2010 року від 8 грудня 2011 року № 12-05 на суму 39 219,76 грн, за 2 квартал 2010 року від 8 грудня 2011 року № 12-06 на суму 39 002,24 грн, за 3 квартал 2010 року від 8 грудня 2011 року
№ 12-10 на суму 39 659,08 грн, за 4 квартал 2010 року від 8 грудня 2011 року № 12-13 на суму 39 175,40 грн, підписані від імені відповідача ОСОБА_9, за 1 квартал 2011 року від 30 грудня 2011 року № 12-14 на суму 39 191,62 грн, за 2 квартал 2011 року від 30 грудня 2011 року № 12-15 на суму 39 332,07 грн, за 3 квартал 2011 року від 12 січня 2012 року № 01-01 на суму 38 720,67 грн, підписані від імені відповідача ОСОБА_10, та за 4 квартал 2011 року від 12 січня 2012 року № 01-02 на суму 38 765 грн, підписаний від імені відповідача ОСОБА_11
Сервіси для юристів