П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ», третя особа - ОСОБА_9, про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 30 квітня 2013 року
о 20 год. 5 хв. на вул. Науковій, 148 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки ЗАЗ, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «АСАТ» (далі - ТОВ «АСАТ»), під керуванням ОСОБА_9, та автомобіля Volkswagen Jetta, власником якого є ОСОБА_7, під керуванням ОСОБА_8
Унаслідок вчинення ДТП автомобіль ОСОБА_7 зазнав пошкоджень.
Личаківський районний суд м. Львова постановою від 4 вересня 2013 року визнав винним ОСОБА_9 у вчинені вищезазначеного правопорушення.
Посилаючись на те, що розмір страхового відшкодування, перерахованого страховиком ТОВ «АСАТ» - приватним акціонерним товариством «Кримська страхова компанія» (далі - ПрАТ «КСК»), не покриває реальних збитків на відновлення пошкодженого автомобіля, ОСОБА_7 не має можливості здійснити його ремонт і, як наслідок, вільно їм користуватися, що завдало їй також і моральної шкоди.
Окрім того, ОСОБА_8 понесла витрати на проведення експертного дослідження та на послуги евакуатора, що теж на думку позивачів, підлягають стягненню з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_8
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили стягнути з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі
22 тис. 964 грн 54 коп. та на відшкодування моральної шкоди - 7 тис. грн; стягнути з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_8 завдану матеріальну шкоду в розмірі 550 грн.
Франківський районний суд м. Львова рішенням від 10 листопада
2015 року позов задовольнив частково, ухвалив: стягнути з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 22 тис. 954 грн 54 коп.; витрати на правову допомогу в розмірі 2 тис. 500 грн; судовий збір у розмірі
243 грн 60 коп.; стягнув з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 550 грн.
Апеляційний суд Львівської області рішенням від 11 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року, скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив; рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу змінив, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з ТОВ «АСАТ» на користь ОСОБА_7 з 2 тис. 500 грн до 1 тис. 203 грн
49 коп.; у решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У заяві ТОВ «АСАТ» про перегляд судових рішень порушується питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції та закриття провадження у справі з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 129 Конституції України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На підтвердження зазначених підстав подання заяви ТОВ «АСАТ» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:
6 квітня 2016 року у справі за позовом фізичної особи до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс» (далі - ТОВ «Антекс») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (№ 6-33764св15);
13 січня 2016 року у справі за позовом фізичних осіб до публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (далі - ПАТ «Євраз Суха Балка») про відшкодування майнової та моральної шкоди (№ 6-28638св15);
23 березня 2016 року у справі за позовом фізичної особи до державного підприємства «Одеська залізниця» про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки (№ 6-33009св15);
Крім того, ТОВ «АСАТ» у заяві про перегляд судових рішень посилається на судові рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від:
18 лютого 2009 року у справі за позовом фізичних осіб до міжрайонної адміністрації Луганської міської ради Кам'янобрідського та Ленінського районів м. Луганська, фізичної особи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (№ 6-19953св08);
28 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс» до державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» та фізичної особи про відшкодування шкоди (№ 6-229цс14).
Так, за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 6-33764св15 суд касаційної інстанції постановив ухвалу про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог до ТОВ «Антекс» та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на те, що обов'язковими умовами для покладення матеріальної відповідальності за завдану працівником шкоду на роботодавця згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України є доведеність перебування останніх у трудових відносинах та виконання особою, яку визнано винною, у цей час трудових обов'язків. На порушення вимог статей 212-214, 303, 315 ЦПК України позивач не надав, а суди не навели доказів перебування ТОВ «Антекс» та фізичної особи у трудових відносинах і виконання останьою своїх трудових обов'язків під час вчинення ДТП.
Постановляючи ухвалу № 6-28638св15 та скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд керувався тим, що за змістом статті 261 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі
Сервіси для юристів