П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» (далі - Товариство) до Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про визнання дій протиправними та скасування рішення і картки відмови,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Митниці від 7 травня 2013 року № 400040000/2013/0000012/1 про коригування митної вартості товару (далі - рішення); визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товару від 7 травня 2013 року № 400040000/2013/00023 (далі - картка відмови); зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю.
На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що воно подало митну декларацію форми МД-2 від 7 травня 2013 року № 400040000/2013/002102 (далі - декларація), поставленого за зовнішньоекономічним контактом на поставку від 24 грудня 2012 року № І 12/58 товару з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості за основним (першим) методом.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 26 листопада 2013 року позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення та картку відмови, зобов'язав вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою Товариством митною вартістю.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Вищий адміністративний суд України постановою від 21 січня 2015 року вказані судові рішення в частині зобов'язання Митниці здійснити митне оформлення товару за заявленою Товариством митною вартістю скасував, у задоволенні позову в цій частині відмовив. У решті судові рішення залишив без змін.
Не погоджуючись з постановою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме пункту 2 частини шостої статті 54, частин другої, четвертої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК).
На підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права додала ухвали касаційного суду від 5, 19 лютого, 24 липня, 27 листопада 2014 року та 15 січня 2015 року (справи №№ К/800/31520/13, К/800/14384/13, № К/800/37192/14, К/800/37143/14, К/800/18880/14 відповідно), в яких по-іншому застосовані норми права, на які є посилання у заяві.
В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.
У справі, що розглядається, спірні відносини виникли щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару. Митниця не погодилась із визначеним декларантом розміром митної вартості товару, вважала, що до її складу не включені витрати на страхування, попри те, що декларант повідомив про відсутність документів на підтвердження витрат на страхування, оскільки за умовами зовнішньоекономічного контракту покупець не мав страхувати товар.
Натомість у справах, рішення в яких надані для порівняння, висновки суду в основному стосувалися питань документальної обґрунтованості заявленого декларантом методу визначення митної вартості товару.
Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють відносини визначення митної вартості товару, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
З огляду на те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.
Керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців
О.А. Коротких О.В. Кривенда
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Сервіси для юристів