ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України (далі - ДМСУ), Ягодинської митниці ДМСУ (далі - Митниця) про поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати накази ДМСУ від 17 квітня 2012 року № 831-к та Митниці від 18 квітня 2012 року № 365-к у частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України з підстави порушення ним Присяги державного службовця (далі - Присяга), поновити на посаді заступника начальника митного поста «Дольськ» Митниці та стягнути з Митниці на його користь середній заробіток за період вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог послався на те, що звільнення його з посади за порушення Присяги є неправомірним, а дії щодо прийняття зазначених наказів - незаконними, виданими всупереч чинному законодавству України і такими, що підлягають скасуванню, оскільки його було звільнено всупереч статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Статут). Вважає, що порушення Присяги не допускав.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 31 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовив виходячи із того, що мало місце неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, яке виразилось у непроведенні аналізу митної та ринкової вартості на зазначений вище товар; невиявленні невідповідності вартості та обсягу вивезеного товару, придбаного за раніше ввезені фізичними особами нерезидентами грошові кошти. Крім того, ОСОБА_1 не проконтролював забезпечення вивезення з України відповідної та належної кількості товару до сум попередньо ввезених коштів і не вніс інформацію до баз даних, тобто порушив вимоги нормативно-правових актів, які регламентують порядок пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування пункту 6 частини першої статті 30 Закону
№ 3723-XII, МК в частині непроведення мінімуму митних процедур, порушення норм Закону № 3723-XII, вимог Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби, ДМСУ від 11 червня 2008 року № 505/642 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2008 року за № 753/15444; далі - Технологія).
На обґрунтування заяви позивач додав копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2013 року (№ К/800/4161/13) та постанов цього суду від 11 вересня 2013 (№№ К/9991/65356/12, К/9991/77724/12), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2013 року (№ К/800/4161/13) суд касаційної інстанції, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про неправомірність припинення державної служби позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII за порушення особою вимог статей МК, посадової інструкції в частині непроведення мінімуму митних процедур, оскільки державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
У постановах Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2013 року (№№ К/9991/65356/12, К/9991/77724/12) цей суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову особи та задовольняючи її позовні вимоги, також зазначив, що припинення державної служби позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону
№ 3723-XII за порушення ним вимог статей МК, посадової інструкції в частині непроведення мінімуму митних процедур є неправомірним, оскільки державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2013 року у справі, про перегляд якої подано заяву, цей суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, також зазначив, що умисні триваючі несумлінні виконання позивачем своїх службових обов'язків, зокрема порушення ним МК в частині непроведення мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи та норм Закону № 3723-XII (статей 3, 5, 10, 11, 17), вимог Технології, Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженого наказом ДМСУ від 14 грудня 2010 року № 1473, Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску Митниці, затвердженої наказом Митниці від 7 травня 2009 року № 237, Блок-схеми порядку внесення інформації про транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України в пунктах пропуску в зоні діяльності Митниці, Програми «Інспектор-2006» Департамента митних інформаційних технологій та статистики 145-14 95-1, посадової інструкції головного інспектора митного поста «Дольськ» Митниці, як було встановлено в ході ретельної службової перевірки, мають ознаки порушення Присяги. Такі дії позивача є наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб'єкта зі спеціальним статусом, суперечить покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу, а отже, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх службових обов'язків. Таким чином, звільнення позивача не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення ним Присяги, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом № 3723-XII.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку про неоднакове застосування цим судом пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних відносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до статті 413 МК посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.
Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.
Зокрема, у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII наведено текст Присяги: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.
Сервіси для юристів