П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю: позивача - ОСОБА_5,
представників:
позивача - ОСОБА_6,
відповідача - Ліходій О.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції України (далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У березні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРЮ від 17 березня 2016 року № 518/0/15-16 про внесення подання Президентові України про звільнення її з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за порушення присяги (далі - Спірне рішення). На обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила про невідповідність дійсним обставинам покладеного відповідачем на обґрунтування оскаржуваного рішення висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) щодо неповного і необ'єктивного розгляду нею клопотання органу досудового розслідування про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення стосовно учасників масових акцій протесту за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), який не містить передбачених частиною другою статті 97 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VI) підстав для внесення подання про звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням присяги. Вказала на те, що у ТСК не було підстав для розгляду заяви заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. та прийняття рішення у порядку, передбаченому Законом України від 8 квітня 2014 року № 1188-VIІ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 1188-VIІ). Зазначила про неврахування ВРЮ важливих для прийняття рішення у дисциплінарній справі обставин. При цьому позивач указала, що ВРЮ не наділена повноваженнями з перевірки правильності оцінки судом доказів у справі, законності та обґрунтованості судового рішення, що є предметом перегляду лише в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції. Позивач також зазначає про сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності та неналежне її повідомлення про розгляд дисциплінарної справи. Вважає Спірне рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Суд установив, що, Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 ОСОБА_5 призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду. Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 301/2013 переведена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п'ятирічного строку.
4 грудня 2013 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Гриньковська Н.Ю. постановила ухвалу, якою задовольнила клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Козлова Р.О., погоджене старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Поповим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження № 12013110000001244, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 грудня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 294 Кримінального кодексу України (далі - КК), та застосувала до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів - до 30 січня 2014 року включно.
Також суддя Шевченківського районного суду м. Києва Гриньковська Н.Ю. на підставі протоколів про адміністративні правопорушення винесла постанови від 4, 5, 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (справи №№ 761/2424/14-п, 761/2412/14-п, 761/2417/14-п, 761/2420/14-п, 761/2426/14-п, 761/2418/14-п відповідно) про визнання винними у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КпАП, та позбавлення права керування всіма транспортними засобами строком на 4 місяці.
5 грудня 2014 року заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. звернувся до ТСК із заявою про проведення спеціальної перевірки судді Шевченківського районного суду міста Києва Гриньковської Н.Ю. відповідно до Закону № 1188-VІІ, необхідність проведення якої була мотивована тим, що всупереч вимогам КпАП зазначена суддя не вжила заходів для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин кожної конкретної справи, що призвело до винесення незаконних рішень.
15 грудня 2014 року до ТСК надійшла заява ОСОБА_18 щодо порушення слідчим суддею Гриньковською Н.Ю. норм законодавства України під час прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8
За висновком ТСК від 10 червня 2015 року № 55/02-15 в діях позивача визнано наявність ознак порушення присяги, висновок з матеріалами перевірки направлено до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Ухвалою від 24 вересня 2015 року ВРЮ відкрила дисциплінарну справу стосовно позивача за вказаним вище висновком ТСК.
Висновком дисциплінарної секції ВРЮ від 10 листопада 2015 року рекомендовано ВРЮ прийняти рішення про внесення подання Президентові України про звільнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Гриньковської Н.Ю. з посади за порушення присяги.
17 березня 2016 року ВРЮ прийняла Спірне рішення, дійшовши висновку про порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва Гриньковською Н.Ю. присяги судді при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 та притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 за статтею 122-2 КпАП.
Вищий адміністративний суд України постановою від 20 травня 2016 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5
Визнаючи протиправним та скасовуючи Спірне рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що суддя Гриньковська Н.Ю. під час розгляду клопотання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прийняття за його результатом ухвали вимог процесуального закону чи присяги судді не порушувала. Вважає необґрунтованим висновок ВРЮ щодо наявності в діях судді Гриньковської Н.Ю. порушень норм законодавства під час прийняття рішень про притягнення вказаних вище осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КпАП, які могли б бути визнані підставою для звільнення її за порушення присяги судді.
Також колегія суддів зазначила про те, що при прийнятті Спірного рішення ВРЮ не врахувала позитивну характеристику судді, не надала оцінку наявним у справі відомостям щодо високої якості роботи ОСОБА_5, не врахувала, що жодних негативних наслідків для осіб, стосовно яких суддею приймались рішення, не настало, та що звільнення судді за порушення присяги є найсуворішою санкцією для судді, який вчинив діяння, несумісне з посадою.
Крім того, у постанові суду, про перегляд якої подано заяву, йдеться про неповноважність суб'єктів звернення із заявами про перевірку судді Гриньковської Н.Ю., оскільки ні заступник Генерального прокурора України Бачун О.В., ні ОСОБА_18 не є належними суб'єктами звернення, не мали повноважень та підстав на звернення до ТСК, а ТСК, відповідно, не мала підстав для прийняття, розгляду таких заяв та підготування висновку.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, ВРЮ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2016 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник ВРЮ заяву підтримала та навела доводи на її обґрунтування.
Позивач та її представник, вважаючи оскаржуване рішення Вищого адміністративного суду України законним та обґрунтованим, просили відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.
Перевіривши наведені у заяві доводи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Сервіси для юристів