П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_7 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання протиправною бездіяльності,
в с т а н о в и л а:
24 березня 2016 року ОСОБА_7 у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подала до Вищого адміністративного суду України позов, у якому просила визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо несвоєчасного розгляду питання про звільнення її у відставку з посади судді на підставі подання Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 11 листопада 2015 року.
Вищий адміністративний суд України постановою від 30 травня 2016 року у задоволенні позову відмовив. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що питання про звільнення судді ОСОБА_8. не розглядалося ВРУ з поважних причин, а тому цей орган не допустив протиправної бездіяльності щодо розгляду подання ВРЮ від 11 листопада 2015 року.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_7, посилаючись на наявність підстав, установлених пунктами 4, 5 частини першої статті 237 КАС, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року та прийняти нову - про задоволення позову.
На обґрунтування підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, ОСОБА_7 послалася на постанову Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-195а15.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. За частиною третьою цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) <…>; 5) розсудливо <…>; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 111 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5658/ed_2016_05_01/pravo1/T102453.html?pravo=1> (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VI) суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>, за поданням ВРЮ.
Згідно з частинами першою та третьою статті 120 Закону № 2453-VI <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5694/ed_2016_05_01/pravo1/T102453.html?pravo=1> суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5850/ed_2016_05_01/pravo1/T102453.html?pravo=1>, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до ВРЮ, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
Відповідно до статті 122 Закону № 2453-VI <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5710/ed_2016_05_01/pravo1/T102453.html?pravo=1> порядок розгляду питання та прийняття ВРУ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_06_03/pravo1/KS13032.html?pravo=1> рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом ВРУ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_01_28/pravo1/T101861.html?pravo=1>. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні ВРУ без висновку комітетів ВРУ та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття ВРУ постанови про звільнення з посади судді.
За змістом пункту 4 частини четвертої статті 20 Регламенту Верховної Ради України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_155/ed_2016_01_28/pravo1/T101861.html?pravo=1>, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_01_28/pravo1/T101861.html?pravo=1> (далі - Регламент), до порядку денного сесії ВРУ включаються позачергово без голосування питання про звільнення з посад.
Положеннями статті 216 Регламенту встановлено, що ВРУ звільняє з посад суддів, обраних безстроково, відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_508/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 88 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825714/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> підготовку питань про звільнення з посад суддів, обраних ВРУ безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях ВРУ організовує Голова ВРУ, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови ВРУ.
Порядок роботи ВРУ визначений статтями 82 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_827187/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>, 83 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825635/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>, 84 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_252/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>. Відповідно до частини п'ятої статті 83 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825635/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> та Регламентом <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_01_28/pravo1/T101861.html?pravo=1>ВРУ.
Відповідно до статті 82 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_827187/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> ВРУ працює сесійно. Під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду й вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні й тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту тощо. Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень убачається, що суддя, який подав заяву про відставку, вправі очікувати від ВРУ як суб'єкта владних повноважень розгляду питання про його звільнення з посади у порядку та строки, встановлені законом. Зволікання у розгляді такого питання за відповідним поданням ВРЮ за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
У ході розгляду справи Вищий адміністративний суд України встановив, що рішення ВРЮ від 22 жовтня 2015 року № 781/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська у зв'язку з поданням заяви про відставку» надійшло до апарату ВРУ 16 листопада 2015 року.
19 листопада 2015 року Секретаріатом Голови ВРУ оригінал документа направлено Голові Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя як профільного комітету для підготовки проекту постанови ВРУ про звільнення суддів у зв'язку з поданням заяви про відставку.
3 грудня 2015 року Голова ВРУ вніс до сектору реєстрації законопроектів проект постанови ВРУ «Про звільнення суддів» (реєстраційний № 3580), а 8 грудня 2015 року такий було вручено для розгляду відповідачеві.
ВРУ не працювала в режимі пленарних засідань з 26 грудня 2015 року по 25 січня 2016 року.
Сервіси для юристів