П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Шицького І.Б.суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., -
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Гнатюка М.М.,
Фонду державного майна України - Васильківської В.Є.,
Бориспільської міської ради - Корнійчука М.П., Волошиної Ю.Г.,
комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» - Лук'янової Н.М.,
публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» - Філоненко Я.В.,
ОСОБА_14,
представника ОСОБА_15 - ОСОБА_16,
а також ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р. у справі № 911/130/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі - ПАТ «Укргазбуд») до Фонду державного майна України (далі - Фонд) за участю третіх осіб - комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління», Бориспільської міської ради Київської області, виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_17, про визнання права власності, -
в с т а н о в и л а:
ПАТ «Укргазбуд» звернулося до господарського суду Київської області із позовом до Фонду про визнання права власності на виробничий гуртожиток по вул. Поповича, 4, у м. Борисполі в Київській області за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Укргазбуд» добросовісно, відкрито і безперервно користувалося спірним майном з 1994 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2014 р. позов ПАТ «Укргазбуд» задоволено.
Ухвалюючи рішення про визнання права власності на спірний гуртожиток за позивачем на підставі ст. 344 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач з моменту проведення приватизації орендного підприємства, тобто понад 10 років, добросовісно, відкрито та безперервно володіє гуртожитком, що перебуває на його балансі, здійснює заходи з його утримання та обслуговування; будь-яка інша особа не заявила свої права на це нерухоме майно шляхом пред'явлення відповідного позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
09.12.2014 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р., рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, апеляційний суд, з яким погодився суд касаційної інстанції, виходив із відсутності підстав, з якими закон пов'язує можливість виникнення у позивача права власності на гуртожиток по
вул. Поповича, 4 у м. Бориспіль, оскільки спірний гуртожиток як об'єкт, належав до державного житлового фонду і після приватизації АТФ «Укргазбуд» перебував лише на балансі цього підприємства, у позивача не виникло права власності на спірне нерухоме майно за наслідками приватизації, на момент звернення позивача до суду та прийняття рішення у справі позивач вже не був балансоутримувачем гуртожитку, переданого у комунальну власність територіальної громади м. Борисполя для забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р. ПАТ «Укргазбуд» посилалося на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2013 р. у справі № 32/536-56/251, в якій суд касаційної інстанції дійшов протилежного правового висновку, а саме погодився з висновком апеляційного суду щодо задоволення позову про визнання права власності на спірний об'єкт за позивачем, оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що позивач з моменту завершення приватизації весь час здійснював фактичне володіння, користування зазначеним нерухомим майном, власними силами та за власні кошти здійснював утримання цього об'єкта на своєму балансі, що в силу
ст. 344 ЦК України є підставою для визнання права власності на гуртожиток за набувальною давністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 17.04.2015 р. справу № 911/130/14 допущено до провадження Верховного Суду України та відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р. у цій справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Сервіси для юристів