П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогоКолесника П.І.,суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Гуля В.С.,Ємця А.А.,Жайворонок Т.Є.,Шицького І.Б., за участю представників: Генеральної прокуратури України - Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області - приватного підприємства "ВлаБоДе" - Гнатюка М.М., Рябушка С.О., Гончарова Є.О., Залевського К.С., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про перегляд
Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України
від 15 січня 2015 року у справі № 17/5007/1093/12 за позовом прокурора Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, Володарсько-Волинської районної державної адміністрації (далі - Володарсько-Волинської РДА) до приватного підприємства "ВлаБоДе" (далі - ПП "ВлаБоДе") про розірвання договору оренди земельної ділянки,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2012 року прокурор Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, Володарсько-Волинської РДА звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ПП "ВлаБоДе"
та (з урахуванням уточнень) просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 7 листопада 2005 року
(далі - договір оренди), укладений між ПП "ВлаБоДе" та Володарсько-Волинською РДА, припинити права ПП "ВлаБоДе" на зазначену земельну ділянку та повернути її Володарсько-Волинській РДА.
Заяву обґрунтовано тим, що ПП "ВлаБоДе" не користується орендованою земельною ділянкою, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - її цільового призначення, що суперечить істотним умовам договору оренди та вимогам статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 22, 96, частини 1 статті 141 та
частини 1 статті 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України),
статті 25 Закону України "Про оренду землі", статей 35, 36 Закону України "Про охорону земель".
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2012 року у справі № 17/5007/1093/12 позовні вимоги прокурора Володарсько-Волинського району задоволено частково: розірвано договір оренди та повернуто Володарсько-Волинській РДА Житомирської області земельну ділянку; відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині щодо припинення права ПП "ВлаБоДе" на земельну ділянку.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від
27 жовтня 2014 року у справі № 17/5007/1093/12 апеляційну скаргу
ПП "ВлаБоДе" задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2012 року у справі № 17/5007/1093/12 скасовано в частині задоволення позовних вимог і стягнення судового збору, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення зазначеної земельної ділянки Володарсько-Волинській РДА відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Житомирської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 січня 2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27 жовтня
2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України
від 15 січня 2015 року у справі № 17/5007/1093/12, Державна
інспекція сільського господарства в Житомирській області у порядку
статті 11119 Господарського процесуального кодексу України звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 141, 143 ЗК України, просить
скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 3 квітня 2008 року у справі № 37/300-07 та
від 6 квітня 2010 року у справі № 54/91-09, в яких, на думку заявника, суд касаційної інстанції за аналогічних підстав і предмета позову, змісту позовних вимог дійшов протилежного висновку, а саме щодо наявності підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки з огляду на те, що спірна земельна ділянка не використовується відповідачем відповідно до умов договору оренди, оскільки будівництво об'єктів не було розпочато.
При цьому суд касаційної інстанції визнав правильним і таким, що відповідає статтям 25, 32 Закону України "Про оренду землі" висновок апеляційного господарського суду, що порушення умов договору використання земельної ділянки за її цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і випадки невикористання земельної ділянки взагалі (за будь-яким призначенням).
Сервіси для юристів