ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Панталієнка П.В., суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до виконувача обов'язків Президента України, Голови Верховної Ради України, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - Комісія), про визнання протиправними та скасування указів, поновлення на посаді,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати укази Президента України від 17 травня 2014 року
№ 478/2014 «Про звільнення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» (далі - Указ № 478/2014) та
17 травня 2014 року № 479/2014 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації»
(далі - Указ № 479/2014, поновлення на посаді Голови Комісії, з 17 травня 2014 року.
Позов обґрунтував тим, що його неправомірно звільнено з посади Голови Комісії, оскільки немає підстав для дострокового припинення його повноважень, які наведені у статті 20 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі - Закон № 1280-IV) і статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_301/ed_2015_12_10/pravo1/T114050.html?pravo=1> (далі - Закон № 3723-ХІІ).
Вищий адміністративний суд України постановою від 25 січня 2016 року позов задовольнив частково: визнав незаконним і скасував Указ № 478/2014 у частині звільнення ОСОБА_9 з посади Голови Комісії; поновив ОСОБА_9 на посаді Голови Комісії, з 20 травня 2014 року. Постанову суду щодо поновлення на посаді звернуто до негайного виконання. У задоволенні решти позову відмовив.
У частині задоволених позовних вимог Вищий адміністративний суд України виходив із того, що на ОСОБА_9 як державного службовця поширюються підстави припинення державної служби, встановлені статтею 30 Закону № 3723-ХІІ, а саме: у перерахованих у цій статті випадках та на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/KD0001.html?pravo=1> (далі - КЗпП).
Ні в Указі № 478/2014, ні в будь-яких інших документах (поданні, клопотанні, пропозиції) не зазначені і не мотивовані конкретні підстави звільнення позивача з посади, передбачені частиною четвертою статті 20 Закону № 1280-IV,
статтею 30 Закону № 3723-ХІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_301/ed_2015_12_10/pravo1/T114050.html?pravo=1>і КЗпП <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/KD0001.html?pravo=1>, тому Указ про звільнення ОСОБА_9 не можна визнати законним, а отже він підлягає скасуванню.
У частині відмови в позові Вищий адміністративний суд України вказав на те, що Указ № 479/2014 є актом індивідуальної дії, що стосується інших фізичних осіб і не зачіпає прав та законних інтересів позивача.
4 лютого 2016 року представник Президента України - Мишковець О.В. звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У заяві просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення - про відмову в позові.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд установив, що Указом Президента України від 23 листопада 2011 року
№ 1068/2011 ОСОБА_9 призначено Головою Комісії.
Указом № 478/2014 на підставі частини першої статті 20 Закону № 1280-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1428/ed_2015_11_10/pravo1/T031280.html?pravo=1>та статті 112 Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825757/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> звільнено із займаних посад Голову Комісії ОСОБА_9 та п'ятьох її членів, а Указом № 479/2014 призначено нового Голову та інших членів Комісії.
Також установлено, що фактично позивача звільнено з посади 20 травня 2014 року.
Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі й мають відповідати їй (стаття 1, частини перша, друга статті 8 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За статтею 112 Конституції України у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період обрання і вступу на пост нового Президента покладається на Голову Верховної Ради України.
Конституційні повноваження Президента України визначені статтею 106 Конституції України, відповідно до якої Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, що є обов'язковими до виконання на території України.
Оскаржуваний Указ Президента України є нормативним актом індивідуальної дії, а тому має відповідати як Конституції, так і законам України.
Сервіси для юристів