П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Берднік І.С.,
суддів: Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Рудак О.В.,
Київської міської ради - Візір А.С.,
Київської міської державної адміністрації і
департаменту економіки та інвестицій
Київської міської державної адміністрації - Глущенка Д.В.,
товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгова рада" - Кіяна А.В.,
Біжінара Р.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року у справі № 910/21153/14 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району міста Києва" комунальної корпорації "Київавтодор", комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль" комунальної корпорації "Київавтодор", комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва" комунальної корпорації "Київавтодор", комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" комунальної корпорації "Київавтодор", товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова рада" про визнання недійсними розпорядження та договору,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР), департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) з позовом до виконавчого органу КМР (КМДА) (далі - КМДА), департаменту економіки та інвестицій КМДА (далі - департамент економіки та інвестицій), комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району міста Києва" комунальної корпорації "Київавтодор" (далі - КП "ШЕУ Голосіївського району міста Києва"), комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль" комунальної корпорації "Київавтодор" (далі - КП "ШЕУ "Магістраль"), комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району міста Києва" комунальної корпорації "Київавтодор" (далі - КП "ШЕУ Деснянського району міста Києва"), комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" комунальної корпорації "Київавтодор" (далі - КП "Київавтошляхміст"), товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова рада" (далі - ТОВ "Торгова рада") про визнання недійсним розпорядження КМДА від 19 грудня 2011 року № 2408 "Про затвердження результатів конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 61 пішохідного підземного переходу (Лот 1)" (далі - розпорядження КМДА № 2408); визнання недійсним інвестиційного договору № 049-13/і/115, укладеного 23 грудня 2011 року між Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА (далі - ГУ економіки та інвестицій), КП "ШЕУ Голосіївського району міста Києва", КП "ШЕУ "Магістраль", КП "ШЕУ Деснянського району міста Києва", КП "Київавтошляхміст", ТОВ "Торгова рада" (далі - договір № 049-13/і/115).
Позовні вимоги заступника прокурора міста Києва обґрунтовано тим, що оскаржувані розпорядження КМДА № 2408 та договір № 049-13/і/115 прийнято з порушенням положень статті 19 Конституції України та приписів Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269-ХІІ).
ТОВ "Торгова рада" на підставі договору № 049-13/і/115 фактично отримало право користування комунальним майном шляхом встановлення збірно-розбірних конструкцій у переходах і використання їх для своїх цілей, а також можливість фактичної передачі комунального майна у суборенду, тому відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) договір № 049-13/і/115 є прихованою угодою оренди комунального майна. Фактично укладений сторонами договір оренди не відповідає вимогам Закону № 2269-ХІІ, оскільки договір укладено не уповноваженими на те особами, оцінка вартості об'єкта оренди не проводилася, істотні умови договору оренди комунального майна, зокрема орендна плата, не визначалися.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з КМР у дохід Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору.
Стягнуто з департаменту комунальної власності міста Києва у дохід Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору.
Вищий господарський суд України постановою від 16 березня 2016 року залишив без змін рішення судів апеляційної та першої інстанцій.
При цьому Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження КМДА № 2408 не суперечить чинному законодавству, прийнято відповідно до наданих КМР повноважень, а зміст договору № 049-13/і/115 відповідає поняттю та умовам інвестиційного договору, визначеним у Законі України "Про інвестиційну діяльність", і не містить елементів договору оренди комунального майна.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, поданої з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), заступник Генерального прокурора України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 19 Конституції України, статей 16, 18, 60 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) та статті 319 ЦК, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року і рішення Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2015 року, прийняти нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування своїх доводів заступник Генерального прокурора України долучив до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 3 грудня 2009 року у справі № 47/28, від 5 жовтня 2010 року у справі № 17/17 і від 18 травня 2016 року у справі № 910/24846/14.
Сервіси для юристів