ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до Президента України - Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» (далі - Указ № 875/2014, рішення РНБО, РНБО відповідно) в частині введення в дію окремих пунктів рішення РНБО,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернулися до Вищого адміністративного суду України із зазначеним позовом, у якому просили визнати незаконним та скасувати Указ № 875/2014 в частині введення в дію абзацу першого підпункту «б» підпункту 2 пункту 3, підпункту 1 пункту 7 та пункту 8 рішення РНБО.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з абзацом першим підпункту «б» підпункту 2 пункту 3 рішення РНБО Кабінет Міністрів України має ужити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв; евакуації працівників (за їх згодою); вивезення в разі можливості майна та документації. Підпунктом «а» підпункту 1 пункту 7 рішення РНБО доручено Міністерству закордонних справ України разом із Міністерством юстиції України забезпечити відповідно до статті 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627875/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1> у тижневий строк: направлення заяви від імені України на адресу Генерального секретаря Ради Європи про вжиття Україною на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях у зв'язку з наявною суспільною небезпекою, яка загрожує життю нації, заходів, що відступають від зобов'язань України за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1>. Відповідно до пункту 8 рішення РНБО, Національний банк України має вжити у місячний строк заходів щодо припинення обслуговування банками рахунків, у тому числі карткових, відкритих суб'єктам господарювання всіх форм власності та населенню на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.
На думку позивачів, наведені вище положення Указу № 875/2014 порушують конституційні права громадян України, призводять до дискримінації мешканців Донецької і Луганської областей, що проживають на територіях у районі проведення антитерористичної операції, та юридичних осіб, зареєстрованих на цих територіях.
Вищий адміністративний суд України постановою від 18 березня 2015 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2015 року, позивачі звернулись із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), у якій просять скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як установив Вищий адміністративний суд України, у зв'язку з суспільно-політичною та соціально-економічною ситуацією в Донецькій та Луганській областях, РНБО 4 листопада 2014 року прийняла зазначене вище рішення.
Указом Президента України № 875/2014 це рішення введено в дію.
Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України забезпечує незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до статті 107 Конституції України РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента України. Компетенція та функції РНБО визначаються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» (далі - Закон № 183/98-ВР) відповідно до функцій, визначених Конституцією України та цим Законом, РНБО розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України, приймає рішення щодо: визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах; заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України; невідкладних заходів із розв'язання кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Провівши аналіз зазначених норм Конституції України та Закону № 183/98-ВР, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що Президент України, видавши Указ № 875/2014, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи те, що позивачі не навели фактів порушення Указом № 875/2014 свобод та інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин, які б підтверджувалися відповідними доказами, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2015 року про відмову у задоволенні адміністративного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слід відмовити.
Керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький
Сервіси для юристів