П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Самсіна І.Л., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Терлецького О.О., Яреми А.Г.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_19,
представників відповідача - Булгакова С.В., Григорчука В.І., Мурованої О.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_19 до Національного банку України (далі - НБУ), треті особи: первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» Центрального сховища НБУ (далі - Профспілка), Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» (далі - профспілка «Захист справедливості»), директор Центрального сховища НБУ, про скасування наказу від 24 квітня 2009 року № 97-к, поновлення на роботі та визнання дій посадових осіб незаконними,
в с т а н о в и л а:
У травні 2009 року ОСОБА_19 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати незаконним його звільнення з роботи 24 квітня 2009 року у зв'язку зі скороченням штату працівників та відмовою від працевлаштування згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП);
- скасувати наказ Центрального сховища НБУ від 24 квітня 2009 року
№ 97-к «Про звільнення ОСОБА_19» (далі - наказ № 97-к), яким його звільнено з посади інкасатора-провідника відділу перевезення цінностей управління перевезення цінностей Центрального сховища НБУ з 24 квітня 2009 року у зв'язку зі скороченням штату працівників та відмовою від працевлаштування згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП;
- визнати незаконними дії посадових осіб НБУ в процесі виконання постанови Правління НБУ від 29 березня 2007 року № 101 «Про вдосконалення діяльності Національного банку України з перевезення цінностей та використання приміщень» (зі змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 17 травня 2007 року № 183; далі - постанова № 101) в частині пунктів 17 та 18 і наказу НБУ від 18 травня 2007 року № 67 «Про скорочення штату працівників управління перевезення цінностей та організації інкасації Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та управління перевезення цінностей Центрального сховища Національного банку України» (далі - наказ № 67);
- поновити його на роботі на посаді провідника спеціального вагону управління перевезення цінностей залізничним транспортом Центрального сховища НБУ.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_19 зазначив, що його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП відбулося з порушенням:
- статті 22 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045-XIV), статті 49-4 КЗпП - не були проведені відповідні консультації із профспілковим органом;
- статей 42, 49-2 КЗпП, оскільки позивачу було запропоновано лише окремі вакантні посади, водночас працівникам, які не мали вищої освіти, пропонувалися посади з більш високими кваліфікаційними вимогами. Також ОСОБА_19 зазначив, що він не відмовлявся від пропонованих посад, а висловив таким чином протест щодо незаконного скорочення штату, тиску на членів профспілкового органу;
- частини другої статті 252 КЗпП, частини третьої статті 41 Закону
№ 1045-XIV, оскільки його як члена та чинного голову Профспілки могли звільнити лише за наявності попередньої згоди виборного органу, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки, проте такої згоди не було надано і, відповідно, таке звільнення здійснено з порушенням закону.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_19 працював на посаді інкасатора-провідника відділу перевезення цінностей управління перевезення цінностей Центрального сховища НБУ.
Постановою № 101 зі структури Центрального сховища НБУ зазначене управління було виключене зі скороченням чисельності та штату працівників.
Наказом № 67 скорочено штат та чисельність працівників цього управління.
5 липня 2007 року позивача попереджено про наступне вивільнення та запропоновано переведення на вакантні посади, від яких він відмовився. У період з 2007 по 2009 роки йому пропонувалися вакантні посади для переведення, від яких він відмовився, обґрунтовуючи це тим, що не було проведено консультацій з профспілковим органом.
24 березня 2009 року директор Центрального сховища НБУ направив профспілковому комітету первинної профспілкової організації та Центральній раді профспілки «Захист справедливості» подання про погодження звільнення з роботи ОСОБА_19, за результатами розгляду якого було відмовлено у наданні згоди на звільнення з тих підстав, що, розпочинаючи реорганізацію структурного підрозділу, НБУ відповідно до статті 22 Закону № 1045-XIV та статті 49-4 КЗпП мав завчасно, не пізніше трьох місяців з часу прийняття такого рішення, провести консультації з профспілками із зазначеного питання з метою запобігання, зведення до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків звільнення.
Наказом № 97-к ОСОБА_19 звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП (у зв'язку зі скороченням штату працівників та відмовою від працевлаштування).
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від
Сервіси для юристів