ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/66/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - Шелембин В. М.
відповідача - Бакун А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Коломия Екоагроліс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (головуючий - Кравчук Н. М., судді Матущак О. І., Скрипчук О. С.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2025 (суддя - Стефанів Т. В.)
у справі № 909/66/24
за позовом Комунального підприємства "Коломия Екоагроліс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група"
про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року від 12.03.2020 в сумі 1 885 690,40 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Коломия Екоагроліс" (раніше Комунальне підприємство "Роздрібно-закупівельна база громадського харчування") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року від 12.03.2020 в сумі 1 885 690,40 грн, з яких: 1 298 164,84 грн - основна заборгованість, 506 557,74 грн - пеня; 35 205,83 грн - 3% річних та 45 761,99 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 1 від 12.03.2020 в частині своєчасної оплати за поставлений товар в сумі 1 298 164,84 грн. Зазначена заборгованість у відповідача виникла за договором, у зв`язку з несплатою грошових коштів за поставлену ним сільськогосподарську продукцію відповідно до накладної № 21 від 20.02.2023 (зерна ячменю озимого). Позивач зазначив, що договір продовжує діяти до моменту повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань та, враховуючи системне тлумачення договору, свідчить про те, що на підставі видаткової накладної № 21 від 20.02.2023 відповідач зобов`язаний сплатити кошти за поставлену сільськогосподарську продукцію. Оскільки заборгованість за договором виникла по видатковій накладній № 21 від 20.02.2023, тому з 21.02.2023 позивач вправі нараховувати штрафні санкції. Позивачем за період з 21.02.2023 по 16.01.2024, виходячи з боргу в сумі 1 298 164,84 грн, в зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання відповідачем, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обставини здійснення перевезення зерна ячменю озимого в кількості 337,14 т, поставленого за спірною видатковою накладною № 21 від 20.02.2023 на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 1 від 12.03.2020. Крім того, відсутні також докази, що підтверджують обставини зберігання та використання зерна ячменю озимого в кількості 337,14 т у господарській діяльності покупця, інші обставини, які б переконливо підтверджували реальний рух активів, свідчили б про фактичні обставини здійснення постачання зерна ячменю озимого в кількості 337,14 т, та які давали б змогу встановити реальність здійсненої господарської операції на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 1 від 12.03.2020 відповідно до видаткової накладної № 21 від 20.02.2023.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Комунальне підприємство "Коломия Екоагроліс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2025 та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.
7. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що місцевий і апеляційний господарські суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18, від 12.08.2019 у справі № 914/1979/18, від 15.08.2019 у справі № 914/1680/18, від 10.10.2023 у справі № 916/2357/22.
8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів