Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 18.05.2016 року у справі №6-2809цс15

Постанова ВСУ від 18.05.2016 року у справі №6-2809цс15

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 291

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сімоненко В.М., суддів:Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просило відшкодувати майнову шкоду в розмірі 7 тис. 603 грн 45 коп.

На обґрунтування позову ПрАТ «СК «АХА» зазначало, що 10 липня 2010 року між ним та ОСОБА_9 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є страхування автомобіля «Хюндай».

12 листопада 2010 року за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «Хонда» під керуванням ОСОБА_7 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Дніпровський районний суд м. Києва від 6 грудня 2010 року визнав ОСОБА_7 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнув до адміністративної відповідальності.

Внаслідок ДТП застрахований автомобіль «Хюндай» зазнав механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 33 тис. 507 грн 95 коп. Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту та на підставі заяви ОСОБА_9 про виплату страхового відшкодування страхувальнику було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 31 тис. 726 грн 45 коп.

Позивач зазначав, що звернувся до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (далі - ПрАТ «Український Страховий Дім»), в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_7, однак ліміт відповідальності за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності становив 25 тис. 500 грн, що в повному обсязі не відшкодовує фактично понесених позивачем витрат на виплату суми страхового відшкодування ОСОБА_9

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача різницю між відшкодованою сумою та фактичним розміром понесених витрат в сумі 7 тис. 603 грн 45 коп.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 5 березня 2014 року в задоволенні позову ПрАТ «СК «АХА» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2014 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 березня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПрАТ «СК «АХА» задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року поновлено ОСОБА_7 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

У листопаді 2015 року ОСОБА_8 звернулась до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норми матеріального права, а саме статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 27, 38 Закону України «Про страхування».

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення касаційної та апеляційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви ОСОБА_7 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року, від 19 листопада 2014 року й постанову Верховного Суду України від 25 грудня 2014 року.

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, рішення де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «СК «АХА», суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції виходив з того, що оскільки ліміт відповідальності за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_7 у ПрАТ «Український страховий дім» не відшкодовує в повному обсязі фактично понесених позивачем витрат виплаченої суми страхового відшкодування ОСОБА_9, то відповідно до статей 993, 1194 ЦК України підлягає стягненню різниця між відшкодованою сумою та фактичним розміром понесених витрат. Крім того, суд, посилаючись на вимоги частини другої статті 264 ЦПК України вважав, що підставою переривання позовної давності є пред'явлення ПрАТ «СК «АХА Страхування» позову до ПрАТ «Український страховий дім» про стягнення коштів в розмірі 25 тис. 500 грн з огляду на те, що предметом спору була частина вимог, право на яку мав позивач.

Водночас у наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року суд касаційної інстанції скасовуючи рішення суду про задоволення позовних вимог ПрАТ «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що позивач пропустив позовну давність на звернення до суду з вимогою до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», оскільки позивач у межах строку позовної давності з позовом про відшкодування шкоди не звертався, а звернення позивача до ОСОБА_3, як до одного з боржників з претензією про виплату страхового відшкодування не є підставою для застосування вимог частини другої статті 264 ЦК України.

Отже, ухвала, яка переглядається, та надана для порівняння ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року постановлені у справах з різними фактичними обставинами, зокрема в частині доводів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих саме норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року та від 19 листопада 2014 року не вказують на неоднакове застосування норм матеріального права, оскільки цими ухвалами суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справи на новий розгляд з передбаченої частиною другою статті 338 ЦПК України підстави порушенням норм процесуального права, оскільки не встановлено фактичних обставин у справі, які мають значення для правильного вирішення справи.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст