П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2016 року м. Київ
Судові палати у цивільних та адміністративних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Охрімчук Л.І., суддів:Волкова О.Ф.,Лященко Н.П.,Самсіна І.Л., Гриціва М.І.,Панталієнка П.В.,Сімоненко В.М., Гуменюка В.І., Кривенди О.В.,Прокопенка О.Б., Романюка Я.М.,Терлецького О.О., Яреми А.Г.,розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом прокурора Петрівського району Кіровоградської області до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, ОСОБА_14, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - фермерське господарство «Копань-А М », про визнання наказів та договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у володіння держави за заявою ОСОБА_14 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 2 липня 2015 року,
в с т а н о в и л и :
У грудні 2014 року прокурор Петрівського району Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (далі - Управління), ОСОБА_14 про визнання наказів та договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у володіння держави.
Прокурор зазначав, що наказами Управління від 7 лютого 2014 року ОСОБА_14 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства. Наказами Управління від 4 квітня 2014 року ОСОБА_14 затверджено проекти землеустрою та надано в оренду на 7 років земельні ділянки площею відповідно 151,1959 га, 69,7874 га, 58,1662 га ріллі.
Посилаючись на те, що перевіркою прокуратури встановлено, що ці накази прийнято з порушенням частини сьомої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», оскільки земельні ділянки, надані ОСОБА_14, не вважаються єдиним масивом, громадянин не може отримувати декілька земельних ділянок для ведення фермерського господарства не на конкурентних засадах (без участі в торгах), проекти землеустрою відведення земельних ділянок в оренду не отримали позитивного висновку державної експертизи, накази про надання землі в оренду прийнято без розроблення та затвердження грошової оцінки земельних ділянок, - прокурор просив визнати незаконними та недійсними зазначені накази Управління та договори оренди землі, зобов'язати ОСОБА_14 повернути земельні ділянки у володіння держави.
Петрівський районний суд Кіровоградської області рішенням від 12 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог прокурора відмовив.
Апеляційний суд Кіровоградської області рішенням від 2 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року, рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнив: визнав незаконними та недійсними з моменту прийняття накази Управління від 7 лютого 2014 року про надання ОСОБА_14 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих на території Луганської сільської ради (за межами населеного пункту); визнав незаконними та недійсними накази Управління від 4 квітня 2014 року про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду ОСОБА_14 земельних ділянок площею 151,1959 га, 69,7874 га, 58,1662 га ріллі, розташованих на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області; визнав недійсними договори оренди землі від 11 квітня 2014 року, укладені між Управлінням та ОСОБА_14 щодо земельних ділянок площею 151,1959 га, 69,7874 га, 58,1662 га ріллі, розташованих на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та скасував їх державну реєстрацію; зобов'язав ОСОБА_14 повернути ці земельні ділянки у володіння держави за актом прийому-передачі за участю Управління.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 2 липня 2015 року ОСОБА_14 просить скасувати ці судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 1, 2, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви ОСОБА_14 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 та 29 липня 2015 року та копію постанови Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_14 доводи, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 27 січня 2014 року ОСОБА_14 звернувся до Управління із заявами, у яких просив надати дозвіл на розроблення трьох проектів землеустрою щодо відведення із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельних ділянок площею 58,1662 га, 151,1959 га, 69,7874 га в оренду на 7 років для ведення фермерського господарства. До цих заяв ОСОБА_14 додав копії паспорта, ідентифікаційного номера платника податків, диплома про освіту, схему розташування земельних ділянок, обґрунтування розмірів земельних ділянок.
Наказами Управління від 7 лютого 2014 року ОСОБА_14 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту).
Наказами Управління від 4 квітня 2014 року ОСОБА_14 затверджено проекти землеустрою та надано в оренду на 7 років земельні ділянки площею відповідно 151,1959 га, 69,7874 га, 58,1662 га ріллі, що розташовані на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. На підставі цих наказів між Управлінням та ОСОБА_14 11 квітня 2014 року укладено три договори оренди спірних земельних ділянок.
ОСОБА_14 є засновником фермерського господарства «Паросток» (далі - ФГ «Паросток»), фермерського господарства «Агротоп» (далі - ФГ «Агротоп»), фермерського господарства «Копань-А М » (далі - ФГ «Копань-А М »), товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна Н» (далі - ТОВ «Родіна Н»).
Під час утворення ФГ «Паросток» ОСОБА_14 було надано в постійне користування для ведення фермерського господарства із земель державної власності земельну ділянку площею 45,96 га, яку приватизовано шляхом розпаювання між членами фермерського господарства. Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 червня 2010 року ОСОБА_14 передано у власність для ведення фермерського господарства 9,3 га ріллі.
Для ведення фермерського господарства під час утворення ФГ «Агротоп» ОСОБА_14 9 липня 2014 року передано в оренду 5 земельних ділянок на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 535,2107 га.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_14 надав усі передбачені Законом України «Про фермерське господарство» документи, необхідні для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населених пунктів з метою надання їх в оренду для створення фермерського господарства, а не у власність, чинним законодавством не заборонено громадянину України брати в оренду земельні ділянки та створювати декілька фермерських господарств, тому суд дійшов висновку про те, що спірні накази Управління, на підставі яких відповідач отримав земельні ділянки в оренду, видані відповідно до вимог законів України «Про фермерське господарство» та «;Про оренду землі».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що ОСОБА_14 фактично отримав від Управління дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником чотирьох підприємств; можливість обробляти земельні ділянки має лише ФГ «Паросток», інші два фермерські господарства, у тому числі «Копань-А М », створені з метою отримання земельних ділянок на позаконкурсній основі в необґрунтованих розмірах. При цьому суд дійшов висновку про те, що з огляду на норми статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. Отже, ОСОБА_14 не мав правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду, був обізнаний про можливість допущення правових порушень з боку публічної влади (Управління), не завершив процедури грошової оцінки земель, створив фермерське господарство лише для отримання землі поза конкурсом, без належного обґрунтування розмірів земельних ділянок та їх кількості. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази Управління видало з порушенням вимог ЗК України, статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», а також норм законів України «Про оцінку земель», «;Про державну експертизу», «;Про землеустрій».
Разом з тим у судових рішеннях судів касаційної інстанції, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:
Сервіси для юристів