П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Потильчака О.І.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,
Колесника П.І., Шицького І.Б., -
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Гнатюка М.М.,
Державної авіаційної служби України - Кушпіля Д.С.,
приватного акціонерного товариства
«Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» - Сівовни Ю.В.,
Козуба Б.Ю.,
Ткаченка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року у справі № 910/25212/14 за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужба) до ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» про стягнення державного збору,
в с т а н о в и л а:
Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року у справі № 910/25212/14 із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), і просить скасувати усі постановлені у справі судові рішення та припинити провадження у справі.
У заяві про перегляд постанови ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 3, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 4, 12 ГПК, статей 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
В обґрунтування заяви ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» надано копії постанов Вищого господарського суду України від 22 лютого 2016 року у справі № 921/466/15-г/3, від 03 лютого 2016 року у справі № 910/23512/15, від 25 квітня 2013 року у справі № 5011-22/7568-2012, від 21 вересня 2010 року у справі № 17/041-10, від 22 грудня 2014 року у справі № 907/640/14, від 19 травня 2009 року у справі № 6/359, від 19 квітня 2012 року у справі № 5015/3733/11(26/249(5/222), від 02 квітня 2008 року у справі № 15/590, від 04 березня 2015 року у справі № 914/3819/13, копії постанов Верховного Суду України від 12 січня 2016 року у справі № 21-633а15, від 29 вересня 2009 року у справі № 6/63, від 04 лютого 2014 року у справі № 903/610/13, від 05 грудня 2011 року у справі № 16/164(2010), від 29 вересня 2009 року у справі № 37/405, від 30 березня 2004 року у справі № 4/603, від 05 жовтня 2004 року у справі № 5/43/03, від 17 лютого 2016 року у справі № 908/4911/14.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій у межах наданих їм процесуальним законом повноважень, предметом позову у справі № 910/25212/14 є вимога першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державіаслужби про стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Фонд) заборгованості зі сплати державного збору за послуги з перевезення пасажирів і вантажів у сумі 5 375 609,13 грн за липень 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем передбачених чинним законодавством України зобов'язань зі сплати державного збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03 лютого 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року, позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» до Фонду 5 375 609,13 грн державного збору за послуги з перевезення пасажирів та вантажів. Стягнуто з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 73 080,00 грн.
Суди виходили із того, що державні збори, які надходять до Фонду, є складовою частиною Державного бюджету України і ці платежі є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.
Однак ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» як суб'єкт авіаційної діяльності, отримавши грошові кошти за перевезення пасажирів і вантажів, до вартості яких включено збір за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, у розмірі, що дорівнює ставці збору, який справляється зі споживача стосовно українських експлуатантів під час виконання аналогічних польотів, не виконало обов'язку зі сплати державного збору за липень 2014 року у сумі 5 375 609,13 грн, що суперечить положенням частин п'ятої, сьомої, дев'ятої статті 12 Повітряного кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 липня 2015 року постанову суду апеляційної інстанції і, відповідно, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
При цьому суд касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 11, 509, 526 ЦК, статті 193 ГК, статті 6 Податкового кодексу України, статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», статті 29 Бюджетного кодексу України, статті 12 Повітряного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства транспорту України від 26 листопада 2001 року № 139/821, пункту 5 розділу ІІ додатку «Розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо» до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819, виходив із того, що відповідач як суб'єкт авіаційної діяльності, надавши в липні 2014 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів, отримавши від пасажирів і відправників вантажу грошові кошти за надані послуги, не сплатив до Фонду передбачений чинним законодавством державний збір, що є підставою для стягнення сум заборгованості з відповідача.
Сервіси для юристів