П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 рокум. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., - за участю представника позивача - Солдатенка А.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі - АК «Харківобленерго») про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Харківської області від 2 лютого 2015 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 28 грудня 2015 року у справі № 5023/5356/11 за позовом АК «Харківобленерго» до комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» (далі - КП «ВТП «Вода») про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
У червні 2011 року АК «Харківобленерго» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним (постачальником) і КП «ВТП «Вода» (споживачем) укладено договір постачання електричної енергії. Свої зобов'язання за договором з оплати спожитої електричної енергії споживач виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Після уточнення позовних вимог у серпні 2014 року (у зв'язку з частковим погашення боргу під час розгляду справи), АТ «Харківобленерго» просило стягнути з відповідача на свою користь:
- вартість спожитої електричної енергії за травень 2011 року - 5 145 380,26 грн;
- пеню, нараховану на несплачену суму боргу за електричну енергію, спожиту відповідачем за період із жовтня 2010 року до квітня 2011 року, - 675 656,56 грн;
- 3 % річних, нараховані на несплачену суму боргу за електричну енергію, спожиту відповідачем за період із жовтня 2008 року та із серпня 2010 року до квітня 2011 року, - 160 593,34 грн;
- інфляційні втрати, нараховані на несплачену суму боргу за електричну енергію, спожиту відповідачем за період із жовтня 2008 року до грудня 2008 року та із серпня 2010 року до березня 2011 року, у розмірі 708 776,20 грн (т. 2, а.с. 182-184, т. 3, а.с. 73-80).
Заперечуючи проти позову, КП «ВТП «Вода» послалося на те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки законодавством встановлено спеціальний порядок проведення розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів із державного бюджету, який відповідач не вправі змінювати; підставою для проведення таких розрахунків є договори про організацію взаєморозрахунків. На підставі таких договорів було здійснено погашення заборгованості КП «ВТП «Вода» перед АК «Харківобленерго» за травень 2011 року. Цими договорами змінено порядок і строки погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії та встановлено, що після їх виконання сторони не матимуть жодних претензій стосовно предмета договору, тому строки оплати вартості електроенергії, спожитої у травні 2011 року, не пропущено, а зазначена сума заборгованості не може бути базою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Крім того, КП «ВТП «Вода» з 2011 року перебуває у стадії реорганізації шляхом його приєднання до комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал»), яке і здійснило погашення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 2 лютого 2015 року позов задоволено частково:
- припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за травень 2011 року в розмірі 5 145 380,26 грн;
- стягнуто з КП «ВТП «Вода» на користь АК «Харківобленерго» пеню у сумі 40 756,11 грн, 3 % річних у сумі 10 353,87 грн, інфляційні втрати у сумі 71 202,87 грн, витрати з сплати державного мита у сумі 25 500,00 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 236,00 грн.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 637 573,33 грн інфляційних втрат, 150 239,47 грн 3 % річних і пені в сумі 634 900,45 грн відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено, доповнено резолютивну частину рішення абзацом такого змісту: «припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за плату з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за травень 2011 року в розмірі 77 171,22 грн». У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2015 року постанову апеляційного суду залишено без змін.
У заяві про перегляд судових рішень із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), АК «Харківобленерго» просить частково скасувати рішення суду першої інстанції, постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з пені, інфляційних втрат і 3 % річних у повному обсязі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
На обґрунтування заяви надано копію постанови Вищого господарського суду України від 11 лютого 2015 року в аналогічній справі № 5023/1310/11, правовідносини в якій, на думку заявника, подібні до правовідносин у справі, що розглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 11114 ГПК Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у господарських справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовим рішенням у подібних правовідносинах слід розуміти рішення у справі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
У справі, що розглядається, судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 3 січня 2008 року між АК «Харківобленерго» (постачальник) і КП «ВТП «Вода» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього. Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили відповідальність споживача за порушення ним термінів, визначених додатком до договору «Порядок розрахунків», у виді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, індексу інфляції та 3 % річних.
Позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії від 3 січня 2008 року № 1.01 виконав належним чином, на підставі зазначеного договору у травні 2011 року поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого за цей період утворилася заборгованість з оплати електричної енергії в сумі 5 145 380,26 грн (з яких 4 287 816,89 грн - тарифна складова та 857 563,37 грн - ПДВ 20%).
Сервіси для юристів