ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2463/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025
(головуючий - Богатир К.В., судді Богацька Н.С., Таран С.В.)
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2025
(головуючий - Демешин О.А., судді Шаратов Ю.А., Демченко Т.І.)
у справі №916/2463/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ-БУД"
до Управління капітального будівництва Одеської міської ради
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради
про стягнення 13 808 070,04 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку із запланованим відрядженням судді Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.01.2026.
Короткий зміст скарги
2. 18.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла скарга Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі - Управління Одеської міськради, стягувач) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка обґрунтована неправомірними діями державного виконавця щодо відмови у скасуванні арешту у виконавчому провадженні №51829566 з виконання наказу про примусове виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2016 у справі № 916/2463/14.
3. 18.08.2025 року від Управління Одеської міськради надійшли додаткові письмові пояснення, якими скаржник змінив свої вимоги та просив суд скасувати арешт, накладений Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в межах виконавчого провадження ВП № 51829566.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2023, залишеною без змін постановою Південно- західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025, скаргу Управління капітального будівництва Одеської міської ради, з урахуванням змін, викладених в додаткових поясненнях Управління капітального будівництва Одеської міської ради - задоволено. Скасовано арешт, накладений Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП № 51829566.
5. Судові рішення мотивовано тим, що наявність арешту грошових коштів боржника на банківському рахунку по виконавчому провадженню, яке на цей
час знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання, не забезпечує виконання судового рішення, а навпаки - перешкоджає здійсненню такого виконання, чим порушуються права управління щодо отримання належних йому грошових коштів, як за відкритим виконавчим провадженням, так і у добровільному порядку виконання боржником, тому такий арешт підлягає скасуванню судом, на підставі частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про закриття провадження у справі. У випадку відсутності підстав для закриття провадження у справі, відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
7. Скаржник зазначає, що судами не було враховано практику Верховного Суду, яка свідчить про те, що у разі оскарження відмови державного виконавця у скасуванні арешту, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, судами не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.06.2025 у справі № 380/6165/24.
Скаржник вважає, що стаття 339-1 ГПК України вказує на право сторін звернутись зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, але не передбачає подачі заяви про зняття арешту з майна чи грошових коштів у межах відповідної категорії процесуальних документів. Тому висновок, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції про те, що після зміни вимог скарги, вона розглядалася як заява про зняття арешту, в порядку ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", потребує уточнення.
Сервіси для юристів