П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,-
за участі: прокурора Сахно Н.В. й представника публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" Лінніченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_9 до ОСОБА_10, публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", треті особи: ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання договору поруки недійсним за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року ОСОБА_9 звернулась із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 1 серпня 2006 року між нею й ОСОБА_12 укладено договір позики, за умовами якого вона передала останньому 23 млн грн, а ОСОБА_12 прийняв, зобов'язався повернути у строк і на умовах, визначених договором. Строк повернення суми позики - 1 серпня 2013 року.
З метою забезпечення виконання договору позики цього самого дня вона, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 уклали договір поруки, згідно з яким останній поручився перед нею за належне виконання позичальником своїх зобов'язань. Умовами договору поруки передбачено застереження щодо укладення
ОСОБА_10 наступних договорів поруки, застави, іпотеки та інших цивільно-правових угод, які можуть спричинити зменшення майна поручителя, без попереднього письмового погодження з позикодавцем. У разі порушення цього обов'язку сторони домовились вважати зазначені договори недійсними та такими, що не породжують жодних правових наслідків.
Посилаючись на те, що ОСОБА_10 у порушення умов договору поруки, без її згоди, 19 лютого 2009 року поручився перед відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк" (назву змінено на публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") за належне виконання ОСОБА_11 зобов'язань за кредитним договором від 1 березня 2007 року, ОСОБА_9 просила суд визнати недійсним договір поруки, укладений 19 лютого 2009 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року, описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 6 березня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено, визнано недійсним договір поруки, укладений 19 лютого 2009 року між ОСОБА_10, ВАТ АБ "Укргазбанк" і
ОСОБА_11, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_9
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
27 серпня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено, рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2014 року залишено без змін.
У листопаді 2014 року до Верховного Суду України звернулась
ОСОБА_9 із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статей 203 та 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.
У зв'язку із цим ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
17 листопада 2014 року зазначену вище справу допущено до провадження Верховного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявниці, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 1 серпня
Сервіси для юристів