ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України до Бориспільської районної державної адміністрації у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року Дніпровський екологічний прокурор в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Бориспільської районної
державної адміністрації від 22 січня 2010 року № 118 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0057 га у власність
ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території
Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області
та передано ОСОБА_4 у власність зазначену земельну ділянку. На підставі цього розпорядження ОСОБА_4 видано два державні акти на право
власності на земельні ділянки серії ЯИ № 450522 та серії ЯИ № 450526. Земельну ділянку площею 0,5729 га (державний акт серії ЯИ № 450526) було поділено на три окремі земельні ділянки, і видано ОСОБА_4 три державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯИ № 436413 на ділянку площею 0,2538 га, серії ЯИ № 436414 на ділянку площею 0,0764 га та серії ЯИ № 436416 на ділянку площею 0,2427 га.
2 червня 2011 року ОСОБА_4 на підставі договору-купівлі продажу відчужила ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,4328 га (державний акт серії ЯИ № 450522). У подальшому зазначену земельну ділянку було поділено на три окремі земельні ділянки, ОСОБА_5 видано три державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯК № 285670 на ділянку площею 0,0804 га, серії ЯК № 285671 на ділянку площею 0,1561 га та серії ЯК № 285672 на ділянку площею 0,1963 га.
5 жовтня 2011 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею 0,0804 га (державний акт серії ЯК № 285670) ОСОБА_6
Цього самого дня ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею 0,1963 га (державний акт серії ЯК № 285672) ОСОБА_7
Оскільки передані у власність ОСОБА_4 земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, тому не можуть передаватись у власність громадян, прокурор просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від 22 січня 2010 року № 118 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0057 га та передачу її у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 436413, серії ЯИ № 436414, серії ЯИ № 436416, видані ОСОБА_4; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 285670, серії ЯК № 285671, серії ЯК № 285672, видані ОСОБА_5; повернути зазначені земельні ділянки загальною площею 1,0057 га у власність держави в особі Бориспільської райдержадміністрації Київської області..
Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 4 березня 2013 року, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року касаційну скаргу Дніпровського екологічного прокурора відхилено, рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві заступник Генерального
прокурора просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на
неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм
матеріального права, а саме: статей 87 - 90 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 60, 61, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), пунктів 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 (далі - Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон).
На підтвердження своїх доводів заступник Генерального прокурора України наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 12 червня 2013 року, від 7 серпня 2013 року, від 16 жовтня 2013 року, від 23 жовтня 2013 року, від 26 березня 2014 року, від 2 липня 2014 року, від 9 липня 2014 року, від 14 липня 2014 року та від 16 липня 2014 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Сервіси для юристів