П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого Яреми А.Г.Суддів:Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Гуменюка В.І.,Патрюка М.В.,Сімоненко В.М., Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_11 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року публічне акціонерне товариство «Прокредит Банк» (далі - ПАТ «Прокредит Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 10 вересня 2008 року між ПАТ «Прокредит Банк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 50 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 30% річних. В той же день з метою забезпечення виконання названого кредитного договору між ПАТ «Прокредит Банк» та ОСОБА_11 був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за невиконання позичальником ОСОБА_10 умов кредитного договору у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_10 своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, у зв'язку з чим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив задовольнити позов та стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 133 397 грн. 67 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня
2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ПАТ «Прокредит Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 200 грн. 05 коп.
У задоволенні позовних вимог ПАТ «Прокредит Банк» до ОСОБА_11 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 3 липня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_11 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Прокредит Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «Прокредит Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 200 грн. 05 коп.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 серпня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_11
У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу касаційного суду та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 4 ст. 559 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.
Судом установлено, що 10 вересня 2008 року між ПАТ «Прокредит Банк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 50 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 30% річних. В той же день з метою забезпечення виконання названого кредитного договору між ПАТ «Прокредит Банк» та ОСОБА_11 був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за невиконання позичальником ОСОБА_10 умов кредитного договору у повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_10 взятих на себе за кредитним договором зобов'язань 4 лютого 2009 року ПАТ «Прокредит Банк» направив ОСОБА_11 вимогу про дострокове повне погашення заборгованості.
Позов до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про стягнення заборгованості в солідарному порядку за кредитним договором було пред'явлено ПАТ «Прокредит Банк» 21 грудня 2009 року.
Пунктом 4.1 кредитного договору від 10 вересня 2008 року передбачено, що у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати процентів за графіком, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 банківських дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених у п.п. 3.2, 4.3 Договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним.
Згідно з пунктом 1.2 договору поруки від 10 вересня 2008 року поручитель протягом 3-х банківських днів з дня одержання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом зобов'язується погасити суму заборгованості по кредитному договору.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився касаційний суд, виходив із того, що шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя має застосовуватись від дня закінчення строку дії основного зобов'язання, тобто з 10 вересня 2009 року, а оскільки позивач звернувся до суду із позовом 21 грудня 2009 року, то позивачем не пропущено цей строк і порука не може вважатися припиненою.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.
Сервіси для юристів