П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (далі - Товариство) до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У липні 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати неправомірними дії Митниці та скасувати рішення від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0892-2013 щодо визначення коду товару, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00160 та зобов'язати здійснити митне оформлення товару за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013934.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 січня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін. Погоджуючись із висновками судів про протиправність оскаржуваного рішення Митниці щодо визначення коду товару, суд касаційної інстанції виходив із того, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено правильність визнання Товариством коду товару, ввезеного ним згідно з вантажною митною декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013934, за кодом УКТ ЗЕД 2710195100 та неможливість його класифікації за кодом УКТ ЗЕД 2710196100, визначеним Митницею.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Митниця, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року та прийняти нове судове рішення.
На обґрунтування заяви додано рішення Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2010 року (№ К-1001/09), 4 жовтня, 1 листопада, 29 листопада 2011 року (№№ К-14787/08, К-16769/09, 26119/10 відповідно), 12 січня, 26 квітня та 23 серпня 2012 року (№№ К-23104/10, К-23536/10; К/9991/15555/11, К/9991/33821/12 відповідно), 14 березня, 15 травня, 19 грудня 2013 року (№№ К/9991/45685/12, К/9991/4428/12, К/800/23828/13 відповідно).
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається Митниця, обґрунтовуючи різне правозастосування.
Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції не наведено іншого, ніж у наданих для порівняння судових рішеннях, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Митниці.
Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Східної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко Ю.Г. Тітов О.О. Терлецький
Сервіси для юристів