П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Ємця А.А.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є.,
Колесника П.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М. та Яреми А.Г.,
за участю представників: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») - Кучерявого Д.В. і Ткачука О.В.; Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») - Лучко О.М.; Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (далі - ТОВ «Юністіл») - Демидюк О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ «ОТП Банк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 травня 2015 року у справі № 908/4911/14 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (третя особа - ТОВ «Юністіл») про стягнення суми та за зустрічним позовом про визнання припиненим договору поруки,
в с т а н о в и л и:
До Верховного Суду України звернулося ПАТ «ОТП Банк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 травня 2015 року у справі № 908/4911/14 із підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень статей 15, 16, 559 частини четвертої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку, викладеному у постановах Верховного Суду України, щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
В обґрунтування неоднаковості застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 вересня 2015 року у справі № 6-27423ск15, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-16066св15, від 21 грудня 2011 року у справі № 6-19004св11 та постанов Вищого господарського суду України від 30 липня 2013 року у справі № 910/4506/13, від 13 липня 2015 року у справі № 916/1493/14 та від 22 жовтня 2015 року у справі № 922/11/15.
Також заявником додано копії постанов Верховного Суду України від 21 травня 2012 року у справах № 6-69цс11 та № 6-88цс11, в яких, на його думку, викладено висновок щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, якому не відповідає судове рішення суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 грудня 2015 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 6 травня 2015 року у справі № 908/4911/14.
У заяві, з урахуванням уточнень до неї, ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 6 травня 2015 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі № 908/4911/14 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наведені заявником доводи, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 13 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Юністіл» (позичальник) укладено договір про надання кредиту № СR 08-435/29-1 (далі - договір № 435) із лімітом фінансування, максимально дозволеною сумою заборгованості позичальника за кредитом - 12 960 000 доларів США зі строком виконання боргових зобов'язань у повному обсязі до 13 серпня 2015 року.
У подальшому до договору № 435 було укладено 17 договорів про зміну договору.
Також 13 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Юністіл» (позичальник) укладено договір про надання кредитної лінії № СR 08-437/29-1 (далі - договір № 437) із лімітом фінансування, максимально дозволеною сумою заборгованості позичальника за кредитом - 2 000 000 доларів США зі строком виконання боргових зобов'язань у повному обсязі до 13 серпня 2015 року.
У подальшому до договору № 437 було укладено 21 договір про зміну договору. При цьому ліміт банківської послуги встановлено: за пунктом 28.2.1 договору № 437 у розмірі 24 000 000 грн., за пунктом 28.3.1 договору № 437 у розмірі 1 800 000 доларів США. У відповідності з пунктом 34 договору № 437 генеральний ліміт дорівнює 5 000 000 доларів США.
Банк та позичальник у договорах №№ 435, 437 узгодили відповідну плату (проценти) за кредитами, порядок виконання боргових зобов'язань та відповідальність позичальника за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе боржником зобов'язань.
10 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), ТОВ «Юністіл» (боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (поручитель) укладено договір поруки № SR 08-345/29-1 (далі - Договір поруки). За умовами Договору поруки поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за повне, своєчасне та належне виконання боржником зобов'язання, а також зобов'язується перед кредитором, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язання, протягом 3 банківських днів із моменту отримання письмової вимоги кредитора виконати таке зобов'язання на користь кредитора, якщо інше не буде вимагатися кредитором у письмовій формі.
Пізніше сторонами за Договором поруки укладалися 4 договори про зміну Договору поруки.
У зв'язку з невиконанням ТОВ «Юністіл» взятих на себе зобов'язань та наявністю заборгованості за договорами №№ 435, 437 ПАТ «ОТП Банк» направило досудові вимоги: 2 серпня 2013 року - на адресу боржника, а 14 серпня 2013 року - на адресу поручителя - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», про повне повернення кредитів, сплату нарахованих за користування кредитами відсотків, а також сплату пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язань за договорами №№ 435, 437.
Оскільки і боржник, і поручитель жодним чином не відреагували на досудові вимоги, 14 листопада 2014 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (третя особа - ТОВ «Юністіл») про стягнення заборгованості за договором № 435 від 13 серпня 2008 року у сумі 9 694 097, 87 доларів США та 19 585 947, 08 грн.; заборгованості за договором № 437 від 13 серпня 2008 року у сумі 1 940 229, 78 доларів США та 41 802 684, 02 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позичальник - ТОВ «Юністіл» - має заборгованість перед кредитором - ПАТ «ОТП Банк» - за вищевказаними договорами. Оскільки відповідач виступає поручителем за договором поруки від 10 вересня 2008 року за належне виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитів, то позивачем подано позов до поручителя про стягнення сум заборгованості за кредитними договорами.
5 грудня 2014 року ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання припиненим договору поруки № SR 08-435/29-1 від 10 вересня 2008 року, посилаючись на порушення шестимісячного строку звернення кредитора до поручителя з вимогою про повернення кредиту, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України.
Сервіси для юристів