П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Сімоненко В.М., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., Лященко Н.П.,Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_7, треті особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_8, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., про визнання недійсними результатів аукціону з продажу вбудованого магазину, визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на магазин за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу арештованого майна. У подальшому позивач доповнив та уточнив свої позовні вимоги і просив суд: визнати недійсними результати аукціону з продажу вбудованого магазину (літера «А»), розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28 травня 2012 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво, видане приватним нотаріусом Ганночною О.В. 31 травня 2012 року про право власності ОСОБА_7 на зазначений магазин.
ОСОБА_6 зазначав, що на майно ОСОБА_8 - вбудований магазин (літера «А»), розташований за адресою: АДРЕСА_1 не було звернено стягнення в розумінні Закону України «Про іпотеку», оскільки рішеннями Автозаводського районного суду м. Кременчука з ОСОБА_8 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк» або Банк) було стягнуто заборгованість за кредитними договорами, при цьому стягнення на предмет іпотеки не зверталося. Тому публічні торги мали проводитися відповідно до Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення).
Позивач вважав, що оскільки прилюдні торги з продажу вказаного магазина були проведені за наявності тільки одного покупця, який запропонував ціну, не вищу за стартову, результати таких прилюдних торгів слід визнати недійсними.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 6 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсними результати прилюдних торгів з продажу вбудованого магазину (літера «А») площею 65,2 кв.м у АДРЕСА_1, які проведені 23 травня 2012 року приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція») і оформлені протоколом проведення аукціону № 22/248/121-1; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - вбудованого магазину (літера «А») на АДРЕСА_1 від 28 травня 2012 року, виданий старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького управління юстиції Полтавської області (далі - Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ Полтавської області) Подольським А.А. на підставі протоколу проведення прилюдних торгів від 23 травня 2012 року; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_7 на вбудований магазин (літера «А») у АДРЕСА_1, видане приватним нотаріусом Ганночкою О.В. 31 травня 2012 року за номером в реєстрі 984 на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28 травня 2012 року; стягнуто з ПП «СП «Юстиція» на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 107грн 30 коп.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2015 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 6 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на відшкодування судових витрат 243 грн 60 коп.; знято арешт, накладений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 3 червня 2013 року на належний ОСОБА_7 вбудований магазин загальною площею 65, 2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2015 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті провадження у справі.
У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2015 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2015 року й залишення в силі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 березня 2015 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 33, 41 - 49 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV), статті 62 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), пунктів 1.4, 4.2, 7.1, 7.2 Тимчасового положення, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_6 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
від 2 жовтня 2013 року у справі за позовом про визнання недійсними торгів, протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна (№ 6-35665св13);
від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (№ 6-16016св13);
від 4 грудня 2013 року в справі за скаргою на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області та зобов'язання відділу державної виконавчої служби вчинити певні дії (№ 6-41826св13);
від 18 червня 2014 року в справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, за зустрічним позовом про виселення (№ 6-17512св14);
від 18 червня 2014 року в справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна (№ 6-8152св14);
від 25 червня 2014 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів, застосування реституції, визнання недійсним свідоцтва про право власності (№ 6-19418св14).
Крім того, ОСОБА_6 посилається також і на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року в справі за позовом про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу проведення прилюдних торгів недійсним, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акта державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтв, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, придбаним на прилюдних торгах (№ 6-9518св13).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_6 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 29 червня 2006 року Акціонерним комерційно-інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» укладено з ОСОБА_8 договір про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії № 492-МКК-КI, до умов якого кредитор надав останній 75 000 тис. доларів США на строк до 28 грудня 2017 року зі сплатою 14 % річних.
13 червня 2007 року сторони уклали договір про надання споживчого кредиту № 11169351000, відповідно до якого ОСОБА_8 отримала від Банку 42 тис. 440 грн зі строком повернення до 12 червня 2012 року та зі сплатою 13 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між ОСОБА_8 та Банком укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_8 надала Банку в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно - вбудований магазин загальною площею 65,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.
Сервіси для юристів