П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., за участю представників:
Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - Романенко Т.М.,
Харківської міської ради - Василенка І.Ю., Замніус М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - ДЕКМ Харківської міськради) про перегляд Верховним Судом України постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 липня 2016 року у справі № 922/5937/15 за позовом ДЕКМ Харківської міськради до гаражного кооперативу «Ювілейний-2» (далі - ГК «Ювілейний-2»), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківська міськрада, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про спонукання до укладення договору,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2015 року ДЕКМ Харківської міськради звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від передбаченого ч.ч. 2, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_428/ed_2015_11_10/pravo1/T113038.html?pravo=1>» обов'язку укласти із позивачем договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (далі - договір про пайову участь). Просив спонукати ГК «Ювілейний-2» укласти зазначений договір у запропонованій позивачем редакції.
Заперечуючи проти позову, ГК «Ювілейний-2» послався на те, що укладення запропонованого позивачем договору після введення об'єкта будівництва в експлуатацію не відповідає вимогам закону.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 березня 2016 року позов задоволено частково. Вирішено спонукати ГК «Ювілейний-2» укласти договір про пайову участь у запропонованій позивачем редакції зі зменшенням розміру пайового внеску, який неправильно було розраховано позивачем.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13 липня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено
У заяві про перегляд із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ДЕКМ Харківської міськради просить скасувати постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року у справі № 922/6586/15, від 1 квітня 2015 року у справі № 922/3133/14, від 28 липня 2016 року у справі № 909/1416/15.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача і третьої особи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява ДЕКМ Харківської міськради підлягає задоволенню.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 16 серпня 2006 року на підставі договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 140667100208, ГК «Ювілений-2» надано в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Білогорська, 92б, для експлуатації самочинно збудованих гаражів, будівель і споруд.
Відповідно до статуту ГК «Ювілейний-2» є спеціалізованим обслуговуючим гаражним кооперативом, створеним для задоволення потреб членів кооперативу, що виникають при експлуатації ними своїх гаражних боксів по зберіганню в них легкових транспортних засобів. Кооператив набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Первинну державну реєстрацію ГК «Ювілейний-2» здійснено 9 березня 1994 року.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міськради від 7 липня 2010 року № 237 ГК «Ювілений-2» надано згоду на розробку містобудівного обґрунтування для будівництва додаткових гаражів по вул. Білогорській, 92б, у м. Харкові на раніше відведеній території.
4 травня 2012 року між ГК «Ювілейний-2» (замовник) і ТОВ «Спецбудмонтаж» (підрядник) укладено Договір підряду № 4/05-12, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на умовах договірної ціни, яка становить 101 228,88 грн з урахуванням ПДВ, виконати будівництво гаражів.
30 грудня 2013 року ГК «Ювілений-2» зареєстрував в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № 141133600983 (загальна площа гаражних боксів - 1 280,5 м кв). Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1 411 200,00 грн, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи. Із цієї декларації вбачається, що ГК «Ювілений-2» є замовником будівництва.
Листами від 28 січня 2014 року № 42/0/124-14 та від 6 березня 2014 року № 146/124-14 позивач звернувся до відповідача щодо укладення договору про пайову участь, проте відповіді не отримав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міськради від 9 листопада 2011 року № 804 (далі - Порядок), замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста та укласти договір з органом місцевого самоврядування. Оскільки укладення такого договору між ГК «Ювілейний-2» та ДЕКМ Харківської міськради є обов'язком відповідача, від виконання якого він ухиляється, суд дійшов висновку про наявність підстав для спонукання відповідача до укладення договору у запропонованій позивачем редакції, зменшивши розмір пайового внеску, неправильно розрахований позивачем, із 1 294 024,88 грн до 141 120,00 грн, що становить 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, із висновками якого погодився суд касаційної інстанцій, виходив із того, що законом встановлено обов'язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти внеску пайової участі також сплачуються до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Оскільки граничний термін для укладення такого виду договору сплив, а чинне законодавство не передбачає можливості продовження чи відновлення цього терміну, то орган місцевого самоврядування не має підстав вимагати укладення такого договору.
Разом із тим у наданих для порівняння постановах у справах № 922/6586/15, № 922/3133/14, № 909/1416/15, правовідносини в яких подібні до правовідносин у справі, що розглядається (спонукання до укладення договору про пайову участь після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію), за аналогічних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення замовника від укладення цього договору є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені законом. Строк, визначений законом для укладення договору пайової участі протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною зазначеного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов'язок.
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, перелік яких є вичерпним.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Сервіси для юристів