ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Романюка Я.М.,суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., Лященко Н.П.,Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Миколаївської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акта, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 липня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2014 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акта, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, на обґрунтування якого зазначив, що рішенням Миколаївської міської ради № 33/37 від 30 січня 2009 року товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудпроект» (далі − ТОВ «Миколаївбудпроект») було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 23 502 кв. м. з метою надання її в оренду для обслуговування придбаного майна на АДРЕСА_1.
Рішенням Миколаївської міської ради № 35/51 від 19 червня 2009 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 22 156 кв. м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з відведенням її до земель комерційного використання для обслуговування придбаного майна на АДРЕСА_1. Проектом передбачено, що земельна ділянка на північному заході межує із землями водного фонду Бузького лиману.
Незважаючи на відсутність договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Миколаївбудпроект», рішенням міської ради № 36/61 від 4 вересня 2009 року були затверджені проекти землеустрою щодо відведення 19 громадянам земельних ділянок орієнтовною площею 1 000 кв. м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект», з віднесенням їх до земель житлової забудови для будівництва житлових будинків у АДРЕСА_2, в тому числі ОСОБА_6 було відведено земельну ділянку площею 834 кв. м. за вказаною адресою та видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на відповідну земельну ділянку.
13 квітня 2011 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Відповідну інформацію про зміну власника земельної ділянки зареєстровано в Поземельній книзі за реєстровим номером НОМЕР_2, про що зроблено запис на державному акті.
12 жовтня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, на підставі якого управлінням Держкомзему у м. Миколаєві 20 грудня 2012 року видано державний акт серії НОМЕР_3 про право власності ОСОБА_8 на вказану земельну ділянку, а 8 листопада 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором внесено реєстраційний запис № 3471610 про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_4).
Позивач зазначив, що відведені земельні ділянки під забудову відносяться до території зелених насаджень загального користування та зелених насаджень спеціального призначення, тому не можуть передаватись у власність громадян. Крім того, згідно з Правилами використання та забудови території м. Миколаєва, затвердженими на підставі рішення Миколаївської міської ради № 15/41 від 17 жовтня 2003 року, спірна земельна ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення та туристично-рекреаційного комплексу, тобто будівництво житлових будинків у межах цієї території заборонено. Прокурор також посилався на те, що спірна земельна ділянка входить у межі прибережної захисної смуги Бузького лиману: відстань від урізу Бузького лиману до крайніх точок спірної земельної ділянки становить 9 м., тобто рішення Миколаївської міської ради суперечить вимогам норм земельного та водного законодавства.
З урахуванням наведеного та уточненням позовних вимог, прокурор просив : визнати незаконними та скасувати рішення Миколаївської міської ради № 36/61 від 4 вересня 2009 року, якими затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 834 кв. м. у АДРЕСА_2; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2009 року про право власності ОСОБА_6 на цю ж земельну ділянку; визнати недійсним договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки від 14 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, внесену державним реєстратором 8 листопада 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 834 кв. м., вартістю за нормативною грошовою оцінкою 172 469 грн. 38 коп. по АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_4.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2015 року скасовано, позов задоволено частково.
Визнано незаконним пункт 43 рішення Миколаївської міської ради № 36/61 від 4 вересня 2009 року в частині надання ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 834 кв. м. для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд у АДРЕСА_2.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 з кадастровим номером НОМЕР_4, загальною площею 0,0834 га, виданий на ім'я ОСОБА_6 27 листопада 2009 року.
У задоволенні інших вимог судом відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2015 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 липня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, та на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 256, 257, 261, 267, 268 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, пояснення представника Генеральної прокуратури України - Скрипки М.В., Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі статті 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яке переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.
Суди встановили, що пункт 29 рішення Миколаївської міської ради № 33/37 від 30 січня 2009 року ТОВ «Миколаївбудпроект» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 23 502 кв.м. з метою надання її в оренду строком на 10 років для обслуговування придбаного майна на АДРЕСА_1.
Рішенням Миколаївської міської ради від 19 червня 2009 року № 35/51 (пункт 54) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 22156 кв.м., у тому числі 55 кв.м. під капітальною забудовою, 99 кв.м. під спорудами, 1766 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 20236 кв.м. під зеленими насадженнями, за рахунок земель міста не наданих у власність або користування, з відведенням її до земель комерційного використання для обслуговування придбаного майна на АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 54.1 зазначеного рішення вказана земельна ділянка була передана ТОВ «Миколаївбудпроект» в оренду строком на 10 років.
10 серпня 2009 року ТОВ «Миколаївбудпроект», в особі директора Врядника О.В. звернулось із нотаріально посвідченою заявою до компетентних органів та до всіх кого це стосується, про надання згоди на підставі протоколу № 6 від 25 червня 2009 року на вилучення земельних ділянок орієнтованою площею 1 000 кв.м. для здійснення 19 громадянам будівництва індивідуальних житлових будинків у АДРЕСА_2, за рахунок земельної ділянки площею 22 156 кв.м., наданої рішенням Миколаївської міської ради за № 35/51 від 19 червня 2009 року для обслуговування придбаного майна.
Сервіси для юристів