П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів:Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6 на незаконні дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
31 січня 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаною скаргою, у якій зазначила про те, що 17 лютого 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відділ примусового виконання рішення УДВС ГТУЮ у Запорізькій області) Юлдашевим А.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-88/2011, виданого 25 січня 2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з публічного акціонерного товариства «Дніпробуд» (далі − ПАТ «Дніпробуд») на її користь 5 млн 713 тис.747 грн 31 коп. та надано строк у добровільному порядку виконати рішення суду, але боржник самостійно рішення суду не виконав. Постановою від 16 березня 2012 року державний виконавець зупинив виконавче провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та протягом тривалого часу, а саме із серпня 2012 року по лютий 2014 року, не вчинив у повному обсязі виконавчих дій, спрямованих на належне примусове виконання рішення суду, у зв'язку із чим ОСОБА_6 просила визнати неправомірними дії державного виконавця щодо невчинення виконавчих дій, нездійснення в повному обсязі заходів щодо примусового виконання судового рішення, недотримання своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), що у подальшому унеможливило виконання судового рішення суду на її користь через недостатність рухомого і нерухомого майна та коштів боржника для виконання такого судового рішення.
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 6 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року, скаргу ОСОБА_6 задовольнив, визнав неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Юлдашева А.А. щодо неупередженого, несвоєчасного вчинення виконавчих дій, щодо невжиття в повному обсязі заходів примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2012 року про стягнення з ПАТ «Дніпробуд» на користь ОСОБА_6 5 млн 713 тис. 747 грн 31 коп., що призвело до невиконання рішення суду; визнав невиконання в повному обсязі державним виконавцем Юлдашевим А.А. обов'язків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією, у зв'язку з навмисною бездіяльністю, що призвело до невиконання судового рішення; визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця Юлдашева А.А. під час примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа від 25 січня 2012 року; визнав, що бездіяльність та неправомірні дії державного виконавця Юлдашева А.А. під час примусового виконання судового рішення порушили право ОСОБА_6 на своєчасне виконання такого рішення суду та спричинили його невиконання; зобов'язав державного виконавця Юлдашева А.А. усунути порушення та виконати рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2012 року про стягнення коштів з ПАТ «Дніпробуд» на користь ОСОБА_6
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 27 січня 2016 року касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області задовольнив частково, ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У квітні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 частини першої статті 205, частини першої статті 383 та частини другої статті 384 ЦПК України, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм права.
У зв'язку із цим заявниця просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року й залишити в силі ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За змістом статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.
Суди встановили, що 24 січня 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видав виконавчий лист № 2-88/2011 про стягнення з ПАТ «Дніпробуд» на користь ОСОБА_6 5 млн 713 тис.747 грн 31 коп.
17 лютого 2012 року за цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 31291786 й надано боржнику строк до 24 лютого 2012 року для самостійного виконання рішення суду, чого боржник не здійснив.
Державний виконавець постановою від 16 березня 2012 року виконавче провадження зупинив на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Дніпробуд» та введено мораторій на виконання вимог кредиторів.
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 6 квітня 2012 скасував постанову державного виконавця від 16 березня 2012 року.
З метою реального виконання виконавчого листа постановою державного виконавця від 7 серпня 2012 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 28 вересня 2012 року скасував арешт майна боржника та заборону на його відчуження, накладений постановою державного виконавця від 7 серпня 2012 року, а також скасував арешт коштів боржника, накладений постановою державного виконавця від 28 серпня 2012 року.
11 жовтня 2012 року постановами державного виконавця накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також на кошти боржника, відкриті в банківських установах.
14 січня 2013 року описано й накладено арешт на рухоме й нерухоме майно боржника, а саме 69 позицій майна.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 16 січня 2013 року скасував арешт рухомого та нерухомого майна боржника та заборону на його відчуження, а також арешт коштів боржника.
4 лютого 2013 року постановами державного виконавця накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також на кошти боржника, відкриті в банківських установах.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 5 червня 2013 року скасував арешт рухомого і нерухомого майна боржника та заборону на його відчуження, а також скасував арешт коштів боржника, накладені постановами державного виконавця від 4 лютого 2013 року.
3 липня 2013 року постановами державного виконавця накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також на кошти боржника, відкриті в банківських установах.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 6 червня 2013 року затвердив мирову угоду між кредиторами (крім стягувача ОСОБА_6, яка не була включена в реєстр кредиторів) та боржником ПАТ «Дніпробуд».
Сервіси для юристів