ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9262/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Сервіс"
до фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни
про стягнення 388 131, 41 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Сервіс" (далі - ТОВ "ДТЕК Сервіс", позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни (далі - ФОП Бойко К. В., відповідач, скаржник) про стягнення 199 646,52 грн основного боргу, 118 267,95 грн інфляційних втрат, 13 878,34 грн 3% річних та 56 338,61 грн пені за договором оренди на підставі статей 625, 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 202, 224, 225 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України).
1.2. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.08.2023 у справі №910/9262/23 позов задовольнив; стягнув з ФОП Бойко К. В. на користь ТОВ "ДТЕК Сервіс" 199 646,52 грн основного боргу, 118 267,95 грн інфляційних втрат, 13 878,34 грн 3% річних, 56 338,61 грн пені та 5 821,97 грн судового збору.
1.3. На виконання рішення суду 19.09.2023 видано відповідний наказ.
1.4. ФОП Бойко К. В. звернулася до суду з заявою про перегляд рішення у цій справі у зв`язку з нововиявленими обставинами.
1.5. В обґрунтування заяви посилалася на те, що судом під час розгляду справи не враховано порушення позивачем приписів пунктів 2.1.9 та 4.1.2 договору, а саме відсутності доказів передачі відповідачу рахунків на оплату орендної плати та актів приймання-передачі наданих послуг з додатком - розрахунком витрат на утримання об`єкту та оплату житлово-комунальних послуг. Також заявник посилається на фальсифікацію позивачем доказів, що підтверджується висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.11.2024 № СЕ-19/111-24/62068-ПЧ.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.10.2025 (суддя Чебикіна С. О.), яку Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2025 (колегія суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) у цій справі залишив без змін, відмовив ФОП Бойко К. В. у задоволенні заяви про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 за результатами його перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП Бойко К. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/9262/23; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі ФОП Бойко К. В. зазначає про неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19.
4.2. Скаржник зазначає про системну помилку судів у розмежуванні юридичного факту як нововиявленої обставини та доказу цього факту та про порушення принципів правової визначеності, справедливого суду та стандартів оцінки доказів, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскаржувані судові рішення у сукупності формують небезпечну для судової практики позицію, за якою факт підроблення підпису сторони на документах, що стали підставою для задоволення позову, фактично позбавляється статусу нововиявленої обставини, що прямо суперечить як положенням Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), так і усталеній практиці Верховного Суду.
4.3. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій також неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статей 525, 526, 530, 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та дійшли помилкових правових висновків, які не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеним в постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/8652/23, від 09.12.2025 у справі № 904/4870/24 та не врахували правову природу спірних правовідносин, істотні умови договору.
5. Позиція інших учасників справи
Сервіси для юристів