ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1911/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Іщука В. В.,
представників:
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» - Терземана Д. В.,
відповідача: Громадської спілки «Український музичний альянс» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської спілки «Український музичний альянс»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (колегія суддів: Алданова С. О. (головуюча), Євсіков О. О., Корсак В. А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ»
до Громадської спілки «Український музичний альянс»
про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» (далі - позивач, ТОВ «МТІ», Товариство) подало до господарського суду позов, в якому просило стягнути з Громадської спілки «Український музичний альянс» (далі - відповідач, Громадська спілка) 1 090 382,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 12.02.2024 добровільно виконав судові рішення у справі № 910/9577/23 та перерахував відповідачу 1 090 382,82 грн, тому стягнення грошових коштів у такому ж розмірі приватним виконавцем ще й в порядку примусового виконання судових рішень у цій справі, що мало місце також 12.02.2024, є помилковим, відповідно, кошти у розмірі 1 090 382,82 грн мають бути повернуті відповідачем як безпідставно отримані.
Господарський суд міста Києва в ухвалі від 24.06.2024 закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За висновком суду першої інстанції відповідач отримав 1 090 382,82 грн від позивача двічі - в порядку добровільного та примусового виконання судових рішень у справі № 910/9577/23, тому зобов`язаний повернути грошові кошти у заявленому розмірі відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без застосування механізмів за ст. 530 цього Кодексу.
Разом з тим суд першої інстанції вважав, що зобов`язання відповідача перед позивачем щодо повернення 1 090 382,82 грн є припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України за заявою від 26.02.2024 (надіслана 04.03.2024), а саме: зарахуванням вимог позивача до відповідача про повернення безпідставно отриманих коштів в результаті подвійного виконання рішення суду у справі № 910/9577/23 за рахунок вимог відповідача до позивача щодо сплати 3 % річних та частини інфляційних втрат за невиконання позивачем зобов`язання зі сплати відрахувань (відсотків) за імпортовані товари, що вирішувалося в межах справи № 910/12523/18.
Як наслідок, місцевий господарський суд вказав на наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/1911/24 за відсутністю предмета спору.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 02.10.2024 ухвалу суду першої інстанції від 24.06.2024 скасував; справу направив для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку з повернення Товариству 1 090 382,82 грн через факт подвійного виконання ним судового рішення у справі № 910/9577/23.
Однак, врахувавши що: вимоги Громадської спілки про стягнення з позивача 3 % річних та інфляційних втрат не були предметом розгляду у справі № 910/12523/18; станом на 26.02.2024 та 04.03.2024 в межах названої справи не було остаточно вирішено питання щодо стягнення з позивача відрахувань (відсотків), отже, відповідач не довів настання строку виконання цих вимог позивачем; стягнення відповідачем з позивача компенсації за невиконання рішення суду має бути предметом окремого судового розгляду, - вказав на помилковість висновків місцевого господарського суду про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 1 090 382,82 грн на підставі ст. 601 ЦК України та, як наслідок, про можливість закриття провадження у справі за відсутності предмета спору.
У поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.
На переконання скаржника, апеляційний суд неправильно застосував положення ст. 601 ЦК України у сукупності зі ст. 625 цього Кодексу та, як наслідок, порушив ст. 231 ГПК України, тоді як суд першої інстанції дійшов правильних висновків в ухвалі щодо можливості закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Верховний Суд в ухвалі від 16.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
30.12.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Сервіси для юристів