ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/341/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2026
у справі № 922/341/24
за позовом керівника Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської районної військової адміністрації Харківської області
до Височанської селищної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про витребування земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 задоволено позов керівника Харківської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської районної військової адміністрації Харківської області (далі - Харківська районна військова адміністрація Харківської області; Адміністрація; позивач). Витребувано з незаконного володіння Височанської селищної ради (далі - Височанська селищна рада; Селищна рада; відповідач) на користь Харківської районної військової державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га.
Судом встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, після набрання рішенням про задоволення позову законної сили, воно є підставою для: скасування державної реєстрації права комунальної власності Височанської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2534004163120); державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2534004163120) за Харківською районною військовою державною адміністрацією Харківської області; державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 площею 0,2000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2534004163120) за Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України".
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325156700:00:018:0129 належить до земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП "Ліси України". Виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння 10.12.2021 відбулось протиправне заволодіння вказаною земельною ділянкою відповідачем, що є недопустимо та, що наявні обставини для задоволення цього позову з огляду на ст. 387 Цивільного кодексу України.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.05.2024, звернулася з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідне клопотання обґрунтувала тим, що вона не брала участь у судовому засіданні та, що дізналась про рішення суду першої інстанції лише 25.03.2026, після ознайомлення з матеріалами справи № 635/748/26 у Харківському районному суді Харківської області.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 (головуючий суддя - ОСОБА_2 , судді - О. В. Стойка, О. А. Істоміна) закрито апеляційне провадження у справі № 922/341/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не є безпосереднім учасником у спірних правовідносинах, які виникли між сторонами цього спору; рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 не містить жодного висновку про її права, інтереси та обов`язки, що свідчить про відсутність правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та скаржником.
Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2026, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
У касаційній скарзі скаржник посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
На думку скаржника, висновки, викладені в оскаржуваному судовому акті стосовно незаконного отримання земельної ділянки Височанською селищною радою, частина якої у подальшому була надана ОСОБА_1 , впливають на інтереси останньої як власника нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці. Посилається на те, що вона також повинна була бути залучена до участі у справі як третя особа, чого суд апеляційної інстанції не зробив. Скаржник посилається на такі постанови Верховного Суду, а саме: від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 14.07.2020 у справі № 910/14224/18, від 04.03.2026 у справі № 922/5241/22. Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено права ОСОБА_1 на справедливий суд.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.07.2026.
У відзиві Прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалено відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Сервіси для юристів