ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій протиправними та скасування вимоги щодо стягнення недоїмки,
в с т а н о в и л а:
20 лютого 2013 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ щодо висунення вимоги від 14 лютого 2013 року № Ф-44-02 про сплату недоїмки в сумі 1169 грн 40 коп.
далі - вимога № Ф-44-02) і незаконним повідомлення-розрахунок від 14 лютого 2013 року № Ф-44-02 та скасувати зазначені документи.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_9 зазначив, що отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), однак частина четверта статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким призначено пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим, на думку позивача, оскаржувана вимога підлягає скасуванню.
Справа № 21-25а14
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Б
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 ОСОБА_9 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3, виданого ПФУ, ОСОБА_9 призначена пенсія за віком довічно.
Позивач як ФОП має реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, зареєстрований 28 вересня 1995 року, та згідно зі свідоцтвом серії НОМЕР_4 з 1 жовтня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група).
Відповідач 14 лютого 2013 року сформував вимогу № Ф-44-02, у якій зазначено, що станом на 14 лютого 2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_9 становить 1169 грн 40 коп.
Вимогу позивач отримав 16 лютого 2013 року.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від
12 березня 2013 року позов задовольнив: дії управління ПФУ визнав протиправними, вимогу № Ф-44-02 скасував. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Законом України від
7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», який набрав чинності з
6 серпня 2011 року (далі - Закон № 3609-VI), статтю 4 Закону № 2464-VI доповнено частиною четвертою такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», тому позивач як пенсіонер за віком звільнений від сплати єдиного внеску.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від
28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив. Приймаючи таке рішення, суд виходив із того, що ФОП ОСОБА_9 не є пенсіонером за віком у розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, а є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і тому від його сплати не звільняється. При цьому, на думку касаційного суду, пенсійне посвідчення, що видане згідно з пунктом 45 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846), підтверджує лише право на одержання пенсії та факт її призначення, а не статус пенсіонера за віком.
У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_9 просить ухвалу суду касаційної інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
На обґрунтування мотивів перегляду судового рішення ОСОБА_9 послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 55 Закону № 796-XII та частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, а також додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 9 липня, 3 і 29 жовтня, 5 та 21 листопада, 3 і 18 грудня 2013 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів