П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства «Шляхово- експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м. Києва», третя особа - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання зайнятості на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 2 червня 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 7 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він працював на посаді асфальтобетонника в комунальному підприємстві «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м. Києва» (далі - КП «ШЕУ Дніпровського району
м. Києва») в період з 1 січня 1988 року до 9 липня 1991 року та з 11 червня 1998 року до 30 червня 2009 року.
Згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня
1994 року № 162 та 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» посада асфальтобетонника віднесена до посад зі шкідливими та важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-2 (далі - Порядок подання та оформлення документів) рішення про призначення пільгової пенсії приймають органи Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємств та організацій на підставі документів, передбачених пунктом 7 Поряду подання та оформлення документів, а також: довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за формою згідно з додатком 1 <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0129-08/print1452758604849882>; копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць); гарантійного листа підприємств та організацій про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0129-08/print1452758604849882>.
З метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників зі шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_6 звернувся до КП «ШЕУ Дніпровського району м. Києва» із заявою про отримання: уточнюючої довідки підприємства за зразком, передбаченим пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження трудового стажу); гарантійного листа підприємства про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 1 липня 2000 року.
Листом від 9 лютого 2016 року комунальне підприємство повідомило ОСОБА_6 про те, що атестація робочих місць проводилась уперше у 1999 році (наказ від 3 червня 1999 року), згодом у 2004 році (наказ
від 19 липня 2004 року) та у 2007 році (наказ від 14 листопада 2007 року). За результатами проведених атестацій робочих місць у 1999 та 2004 роках право займаної позивачем посади асфальтобетонника на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 не підтверджено.
Позивач вважав, що невизнання КП «ШЕУ Дніпровського району
м. Києва» посади асфальтобетонника такою, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за результатами атестацій робочих місць за умовами праці в період з 11 червня 1998 року до 13 листопада 2007 року, порушує його соціальні гарантії.
З огляду на викладене ОСОБА_6 просив визнати його роботу в період з 11 червня 1998 року до 13 листопада 2007 року на посаді асфальтобетонника КП «ШЕУ Дніпровського району м. Києва» як таку, що відноситься до робіт із шкідливими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком
№ 2.
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 2 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7 липня
2016 року, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 серпня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі.
13 вересня 2016 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_6 із заявою про перегляд ухвалених у справі судових рішень з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.
Обґрунтовуючи свої доводи, заявник посилається на ухвалу Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 13 травня 2015 року.
У зв'язку із цим ОСОБА_6 просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 26 серпня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 липня
Сервіси для юристів