П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення грошової компенсації за роботу у вихідні дні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду
м. Києва від 10 червня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що до 30 січня 2009 року вона працювала в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») на посаді радника відділу навчання продажу банківських продуктів центру професійного навчання управління розвитку персоналу департаменту управління персоналом. Розпорядженнями банку від 25 грудня 2008 року та 6 січня 2009 року ОСОБА_6 перебувала у відрядженнях в період з 27 до 30 грудня 2008 року та з 12 до 28 січня 2009 року, з яких
27, 28 грудня 2008 року, 17, 18, 24, 25 січня 2009 року припали на вихідні дні.
Вважаючи, що відповідач на порушення трудових норм не здійснив оплати роботи у вихідні дні в подвійному розмірі, не надав інших днів відпочинку й під час звільнення з роботи не виплатив компенсації за роботу у вихідні дні, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь: компенсацію за роботу у вихідні дні в розмірі 2 тис. 79 грн 96 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 1 тис. 21 грн 26 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 268 тис. 314 грн 84 коп.
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 2 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 червня
2015 року, позов задовольнив, постановив стягнути з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_6 компенсацію за роботу у вихідні дні в розмірі
2 тис. 79 грн 96 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 1 тис. 21 грн 26 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 268 тис. 314 грн 84 коп.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 3 лютого 2016 року зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишила без змін.
У заяві уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. (далі - уповноважена особа) про перегляд судових рішень порушується питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та постановлення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 71, 72 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
На підтвердження зазначених підстав подання заяви уповноважена особа посилається на:
ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 10 березня 2016 року у справі за позовом фізичної особи до
ПАТ «КБ «Надра» про стягнення компенсації за роботу в неробочі та вихідні дні, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (№ 6-37733св15);
постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом фізичної особи до
ПАТ «КБ «Надра» про стягнення грошової компенсації за роботу у вихідні й неробочі дні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зустрічним позовом ПАТ «КБ «Надра» до фізичної особи про зобов'язання припинити зловживання правами (№ 6-176цс15).
Так, за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 6-37733св15 суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачки у відрядження, а зі змісту звіту про операції на поточному (картковому) рахунку позивачки не вбачається, за яке саме відрядження перераховані кошти.
У постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року
(№ 6-176цс15) встановлено відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права та відмовлено в задоволенні заяви. У зазначеній постанові Верховним Судом України не викладено висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив з того, що відповідач зарахував на картковий рахунок позивачки гроші з цільовим призначенням «кошти на відрядження», що підтверджує направлення позивачки та перебування її у відрядженні згідно з розпорядженнями ПАТ «КБ «Надра», а також виконання передбачених цими розпорядженнями заходів, у тому числі у вихідні дні, а тому відповідач зобов'язаний виплатити ОСОБА_6 відповідно до статті 72 КЗпП України компенсацію за роботу у вихідні дні за правилами статті 107 цього Кодексу, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні згідно зі статтями 116, 117 КЗпП України.
Надана для порівняння постанова Верховного Суду України не може слугувати прикладом невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в ній висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а тому відсутні підстави для перегляду судових рішень за пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України.
Разом з тим наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування судом норм матеріального права (статті 72 КЗпП України), покладені в основу судового рішення, яке переглядається, є неоднаковими з висновками, зробленими в наданому для порівняння судовому рішенні у справі № 6-37733св15.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити з огляду на таке.
Суди у справі, яка переглядається, встановили, що ОСОБА_6 працювала у ПАТ «КБ «Надра» на посаді радника відділу навчання продажу банківських продуктів центру професійного навчання управління розвитку персоналу департаменту управління персоналом.
Сервіси для юристів