П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Ємця А.А., суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,
за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю
«ППЛ 33-35» - Бондаря О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р.
у справі № 916/4612/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» до товариства з обмеженою відповідальністю
«ППЛ 33-35», третя особа - державне підприємство «Адміністрація морських портів України», про визнання недійсними пунктів 5.4.3, 6.3 договору, визнання недійсними змін до додатку до договору та стягнення 1 499,12 грн, -
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Транс Лоджістікс» (далі - позивач) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 29 березня 2016 р. № 29/03 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 березня 2016 р. у справі
№ 916/4612/15.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. касаційну скаргу позивача повернуто без розгляду через сплату судового збору не в повному обсязі.
Позивач стверджує, що сплатив судовий збір повністю та додає копію платіжного доручення.
Як вбачається із матеріалів справи, 25 травня 2016 р. позивач одночасно подав заяву до Верховного Суду України про неоднаковість застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права та заяву до Вищого господарського суду України про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення суду.
Ухвалою судді Верховного Суду України Ємця А.А. від 7 червня
2016 р. справу № 916/4612/15 допущено до провадження та витребувано матеріали справи.
Згідно з листом Господарського суду Одеської області від 9 червня
2016 р. № 916/4612/15/4453/2016, який надійшов до Верховного Суду України 14 червня 2016 р., зазначену справу направлено із супровідним листом до Одеського апеляційного господарського суду 31 травня 2016 р., а у подальшому - передано до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 8 липня 2016 р. відновлено позивачеві пропущений строк для подання касаційної скарги та призначено справу до розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня
2016 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10 березня 2016 р. і рішення Господарського суду Одеської області від
27 січня 2016 р. залишено без змін.
Позивач у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) подав заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 18 квітня 2016 р. у справі
№ 916/4612/15 із підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії ухвал Вищого господарського суду України від 25 квітня 2016 р. у справі
№ 916/3795/15, від 3 березня 2016 р. у справі № 922/4116/15, від 3 березня
2016 р. у справі № 922/5056/15, від 9 березня 2016 р. у справі № 920/1336/15, а також копію постанови Верховного Суду України від 13 квітня 2016 р. у справі № 910/19717/15, в яких, на думку заявника, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми процесуального права, а саме підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов протилежного висновку.
Сервіси для юристів