ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3107/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - Жилка С. Е. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача - Зотова Т. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 (колегія суддів: Тарасова І. В. - головуюча, Білоусова Я. О., Лакіза В. В.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення коштів 2 048 679,95 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - АТ "Укрнафта") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 048 679,95 грн за використання земельної ділянки на просп. Льва Ландау, 27/1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310139600:08:022:0002 за період із 01.01.2020 до 28.02.2022.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Харківська міська рада посилалася на те, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві власності позивачу. Як зазначав позивач, у період із 01.01.2020 до 28.02.2022 відповідач фактично користувався земельною ділянкою безоплатно, безпідставно, оскільки договір оренди землі від 09.10.2007 припинився, а додаткова угода про укладення договору оренди землі від 09.10.2007 на новий строк не укладалася. Тому, на думку позивача, відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які повинен був заплатити за користування земельною ділянкою. Харківська міська рада стверджувала, що АТ "Укрнафта" на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язане повернути позивачу кошти, які мало би заплатити за користування земельною ділянкою.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2025 (судді Жельне С. Ч.) у справі № 922/3107/25 відмовлено в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради.
2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову Харківської міської ради, установив, що згідно з підпунктом "ї" пункту 31 договору оренди землі неповернення земельної ділянки після припинення договору не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою; плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором. З урахуванням наведеного суд виснував, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Ураховуючи умови підпункту "ї" пункту 31 договору оренди землі, суд зазначив, що обов`язок орендаря здійснювати плату за фактичне користування земельною ділянкою в розмірах, визначених цим договором, продовжує діяти та не припинений.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, у тому числі у зв`язку із припиненням дії договору / закінченням строку його дії, помилковим є звернення позивача до суду з позовом на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи договірний характер правовідносин між сторонами у справі, позивач обрав неналежний спосіб захисту права відповідно до статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України.
Господарський суд першої інстанції також зазначив, що, звертаючись із цим позовом, Харківська міська рада не визначила в якості підстав позову обставини невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі.
Крім того, суд установив, що під час розрахунку суми, яку просить стягнути позивач, Харківська міська рада не врахувала положення договору оренди землі щодо порядку та розміру плати за фактичне користування земельною ділянкою в разі її неповернення, а також не виконала відповідного розрахунку згідно з умовами цього договору. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про те, що розрахунки, здійснені позивачем усупереч вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору оренди землі, є неправильними, тому позивач не довів належними доказами розміру позовних вимог, відтак відсутні підстави для їх задоволення.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2025 у справі № 922/3107/25. Ухвалено нове рішення, яким позов Харківської міської ради задоволено.
Вирішено стягнути з АТ "Укрнафта" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 2 048 679,95 грн за використання земельної ділянки на просп. Льва Ландау, 27/1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310139600:08:022:0002 за період із 01.01.2020 до 28.02.2022.
2.4. Апеляційний господарський суд, ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог Харківської міської ради, виходив із того, що відповідач не є власником або постійним користувачем земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Суд апеляційної інстанції при цьому зазначив, що АТ "Укрнафта" як покупець нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці на просп. Льва Ландау, 27/1 у м. Харкові, після закінчення 01.09.2010 строку дії договору оренди земельної ділянки, зокрема, в період із 01.01.2020 до 28.02.2022 фактично використовувало земельну ділянку без достатніх правових підстав. Як виснував суд апеляційної інстанції, наведеним підтверджується правомірність звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача як власника нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване, без правових підстав для такого використання земельної ділянки, зокрема, у період із 01.01.2020 до 28.02.2022.
Сервіси для юристів