ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/80/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мельникової Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 (суддя Танасюк О. Є.)
і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 (головуючий суддя Бучинська Г. Б., судді Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.)
у справі № 924/80/25
за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської міської ради Хмельницького району Хмельницької області
до Фермерського господарства «Віра Плюс»
про припинення договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки,
(у судовому засіданні взяли участь: Прокурор - Гончар І. О. та представник відповідача - Гандзюк В. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Гвардійська сільська рада) з позовом до Фермерського господарства «Віра Плюс» (далі - ФГ «Віра Плюс») про припинення договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.
2. За твердженнями Прокурора внаслідок дій із відчуження 100% частки у складеному капіталі Фермерського господарства «Дудар» (далі - ФГ «Дудар») ОСОБА_1 та подальшої реорганізації фермерських господарств на сьогодні користувачем земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 в оренду без проведення торгів, є ФГ «Віра Плюс», якому відповідні землі не надавались і яке не пов`язано із набувачем, що отримав їх поза конкурсом.
3. Вважаючи, що вказані дії були вчинені з метою отримання усупереч закону права оренди земельних ділянок у позаконкурентному порядку, Прокурор у поданому позові просив суд відповідні договори оренди припинити, а земельні ділянки ? повернути власнику.
Узагальнений зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 у справі № 924/80/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025, у задоволенні заявленого Прокурором позову відмовлено.
5. Ухвалюючи зазначені судові рішення, місцевий господарський суд, з яким надалі погодився суд апеляційної інстанції, виходив насамперед з того, що ОСОБА_1 правомірно набув 100 % частки у складеному капіталі ФГ «Дудар», придбавши корпоративні права на участь у фермерському господарстві, позаяк належна одній особі частка у складеному капіталі фермерського господарства в розмірі 100 % може бути відчужена без жодних обмежень на користь іншої особи, і лише у разі її відчуження на користь двох або більше осіб - з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу членів фермерського господарства, визначених статтею 3 Закону України «Про фермерське господарство» (постанови Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 922/3039/16 та від 30.03.2023 у справі № 917/202/21(917/339/21)). Водночас подальша реорганізація відповідних фермерських господарств за чинним законодавством не є підставою для припинення договорів оренди землі.
Касаційна скарга
6. Не погодившись із судовими рішенням судів попередніх інстанцій, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 і рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
7. Підставами касаційного оскарження Прокурор визначає підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. Скаржник, зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (статті 1, 3, 5, 7, 8, 12, 15, 27 Закону України «Про фермерське господарство», статті 18, 19, 20, 22, 31, 33-37, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, далі - ЗК України) та порушили процесуальні норми (статті 11, 13, 14, 73-74, 76-79, 86, 236 ГПК України), не урахувавши при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, від 23.06.2020 у справі №922/989/18, від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 01.06.2021 у справі №925/929/19, від 31.05.2023 у справі № 924/875/21 та від 16.01.2024 у справі № 905/5/21.
Сервіси для юристів