ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/861/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючого, Краснов Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (колегія суддів: Білоусова Я. О. - головуючий, Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) та рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 (суддя Добреля Н. С.)
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІСТЕНТ ПЛЮС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про закриття розділу державного реєстру прав і реєстрації справи та знесення самочинного будівництва
за участю: позивача Августинюк В. І. (самопредставництво)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?АСІСТЕНТ ПЛЮС?, у якому просила:
- закрити розділ державного реєстру прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 150 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1971088363101, номер запису про право власності 34332933, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 49880179 від 27.11.2019 (далі - вимога - 1);
- зобов`язати відповідача знести самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 150,0 кв. м по АДРЕСА_1 (далі - вимога - 2).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрував право власності на спірну будівлю, яка є об`єктом самочинного будівництва та розташована на земельній ділянці, що належить позивачу, з порушенням норм законодавства, за відсутності правовстановлюючих документів на цей об`єкт та без набуття права власності або права користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, тому порушені права та охоронювані законом інтереси територіальної громади, які підлягають судовому захисту.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2025, у задоволені позову відмовлено повністю.
2.2 Рішення суду мотивовано тим, що вимога - 1 не ґрунтується на вимогах законодавства, що виключає правові підстави для її задоволення, а вимога - 2 заявлена до відповідача, який не є особою, яка побудувала спірну будівлю та належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні майном.
2.3 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги - 2 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
2.4 Свій висновок апеляційний суд в оскаржуваній частині мотивував тим, що вимога - 1 є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права, тому вона не підлягає задоволенню.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволенні вимоги - 1 та ухвалити у цій частині нове рішення, яким вимогу - 1 задовольнити.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у поєднанні зі статтею 376 Цивільного кодексу України в контексті визначення "закриття розділу", як належного способу захисту, що забезпечує виконання рішення про знесення самочинного будівництва.
3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сервіси для юристів